четвер, 15 листопада 2018 р.

Через Вододільний хребет на велосипеді

На носі чергові вихідні, метеоресурси знову пророкують сонце і тепло (цього року осінь неймовірна!), і, передчуття свята душі і тіла вже висить у повітрі - гори чекають, гори запрошують! Залишилося вирішити одну невеличку проблемку - придумати маршрут, куди можна поїхати, так щоб: 
- гарно
- малолюдно
- накатисто
- на два дні
- бажано нове місце 
- гарні спуски і підйоми
- без надто сильних логістичних проблем 
Ого, скільки критерії, подумав я, і сів вивчати карти. А маршрут все не приходив до голови. Аж раптом, згадую, що ніколи не був на досить відомому карпатському хребті, який розділяє Закарпатську область і Львівську - Вододільний хребет з найвищою точкою - г. Пікуй (1408м). Єєєп - напрямок є, далі справа за планом! (: Малювання нитки маршруту, аналіз градієнтів, відстаней, часу, вивчення карт та розкладу руху поїздів - план готовий! 

1.
Вихідні - поїхали!

Традиційно - більше фото


Ми зняли невеличке кіно в цій подорожі, тому вмощуйтесь зручніше і відчуйте той весь драйв і щастя разом з нами переглядаючи відео. Радий буду відповісти на ваші питання, почитати ваші відгуки. Приємного перегляду (: 


А далі - натискав педалі (: Для любителів слова - розповідь 

2. В цій поїздці все мало бути прекрасно, окрім добирання, воно було далеко не простим, але, це теж частина подорожі і частина пригоди, тому треба розслабитись і насолоджуватися! (: 
Отже, про маршрут, добирання і вибирання з нього. Нитка маршруту - Воловець - с. Жденієво - г. Пікуй - Вододільний хребет - с. Сянки.  Добирання - приміський потяг Івано-Франківська - Стрий, пасажирський потяг Стрий - Воловець. Повернення -  електричка Сянки - Львів, пасажирський потяг Львів - Франківськ. Ми витратили близько 20 годин на переїзди і очікування, але воно того варте! 

3. Вперше використав велочохол, куплений ще влітку - задоволений! 

4. Приїхали у Воловець, а там справжнє літо, і байдуже що 3 листопада - температура +23

5. Моя ракета! (: Відпрацьований алгоритм пакування в такого роду поїздки - сумка на велосипед, цього разу застосував чохол-сумку від сандалів Source - дуже зручно, куди склав намет, штани, велочохол і дві запасні камери (близько 2 кг). Решта спорядження в рюкзаку (менше 9 кг, включно з повним гідратором об'ємом 2 літри, банкою пива і багато бутіків  ((: ). В цій поїздці я ще раз переконався, що завантажувати велосипед сумками з спорядженням я не хочу (: 

6. Воловець. Відразу з містечка починається підйом на перевал в сторону траси Київ - Чоп. Підйом короткий і не складний, а хороша дорога перетворює його на задоволення.

7. Виїхали на перевал і на горизонті з'явився Пікуй - нам туди.

8. По дорозі до села Жденієво, звідки починається основний підйом на Вододілний хребет і гору Пікуй. 10 км від траси до села їхалось на одному диханні, хоч дорога і розбита трохи, але атмосфера там була медитативна! 

9. Привал, і докомплектація зарядом по 0,5 світлого словацького ((: 

10. Село Щербовець. Пікуй вже зовсім близько. 
Планували піднятися на хребет і там заночувати (35км\1000м від Воловця), весь наступний день - переїзд хребтом в село Сянки - 35 км\1000м

11. Хоч золота осінь вже відбуяла, все ж, золота ще залишилося багато! (: 

12.Після виїзду з села Щербовець, підйом стає досить крутим, а деколи - дуже крутим, тому часто доводиться велосипед штовхати

13. Вирішили не підніматися на хребет, а заночувати біля джерела, поруч з хребтом, на дуже затишній стоянці - це була прекрасна ідея! (: Теплий вечір біля ватри серед старих буків - то було неперевершено! 

14. Полонина Руна з місця нашої ночівлі 

15. А ось стільки нам залишилося до вершини.

16. Осанні метри перед хребтом - градієнт задирається  

17. А краєвиди там неймовірні! 
хто хоче більше краєвидів? - більше фото

18. Вийшли на хребет - аж дух перехопило ! 

19. Думка про те що нас чекає попереду мене дуже тішила! От самі гляньте! 

20. До вершини, з місця виходу стежки на хребет, дуже близько. Неприємно був вражений тим, що хребтова дорога розкатана квадроциклами і джипами. В загальному стан не критичний, але  от, наприклад, дороги на Боржаві чи Свидовці, ще зовсім недавно, теж були в непоганому стані, але зараз там вже все дуже погано. 

21. Наш шлях на сьогодні! 

22. І ось вона - вершина гори Пікуй! дещо здивувала кількість хрестів на вершині ((: 

23. Дівчата і хлопці, а ви би хотіли таку фотку, як от, Оля тепер має? (: 
  
24. Хто не бачив Пікуя, той .. я вже бачив ((: 

25. А далі було 35 км драйву, насолоди, ейфорії, втоми, щастя! 

26. І неймовірних краєвидів!

27. Колись знайомий сказав що здебільшого хребет проїжабельний, більшість вершин мають об'їзди - так воно і є. По хребту проходить хороша дорога, як я вже казав - ще поки не вбита, також є стежка через вершини, їхати догори нею важко, або неможливо, проте краєвиди, і часто спуски, там дуже гарні, тому ми деколи відхилялися від дороги, щоб насолодитися стежкою 

28.

29. Оля подолала досить крутий підйом.

30. А деколи підйоми там ось такі (: 

31. Але красоти довкола нас заряджали дуже швидко і дуже потужно  

32. Вікіпедія пише, що тут проходив колись (до нашої ери) торговий шлях - Руська путь

33. Оххх, а який після цього спуск був - словами важко описати! трішечки відчути динаміку того драйву ви можете ось тут 

34. Черговий штовхальний підйом

35. Оля вкручує дайбоже! 

36. На горизонті з'явилися Сянки. Глянули на годину - на 17:20 до потяга встигаємо з запасом. Але ми не розслаблялися, оскільки не були впевнені в якості дороги на спуску, вона могла бути заболочена.

37. Багато кілометрів, спусків і підйомів залишилося позаду. І навіть Пікуй виглянув з нами попрощатися (: 

38. Наші побоювання щодо дороги справдилися - калюж і болота було достатньо, багато часу і зусиль забирали в нас обходи, перелази, перестрибування, переїзди таких ділянок.

39. Приємна зустріч з двома Михайлами з села Карпатське, яке зовсім поруч. Хлопці, як і ми, возилиси по горах (: 

40. Кажемо па-па Хребту - ти прекрасний!  Ми обов'язково мусимо туди повернутися. 

42. Як же ж не хочеться покидати цю прекрасність! 

43. А хлопці тим часом на роздачі - дали нам прикурити нормально так! (:
загляньте сюди - більше фото

44. Потім ще було трохи лісу, трохи болота..

45. .. трохи спусків і 

46. і, зрештою ми докотились до асфальту, а він там крутий! (: 

47. З достатнім запасом часу і останніми променями сонця ми вкотилися на станцію Сянки. 

48. Наші коники трохи потомилися як і ми. 5-ти годинна телепортація у Львів, 4,5 година медитація у Львові, 3-годинний сон у плацкарті і ми у Франківську. Я подорож завершив, а Стас і Оля, зробивши паузу на чай, продовжили телепортацію до Яремче. 

Два дні підзарядки чистою енергією гір дають потужну мотивацію проживати буденність з посмішкою на обличчі і усвідомленням прекрасності буття! 

Чого я вам і бажаю! 


Трек маршруту - Пікуй - Вододільний хребет

Активність в Strava - Пікуй - Вододільний хребет

Повний альбом фото - Пікуй - Вододільний хребет


4 коментарі :