Потягом приїхав до Болехова, зайшов в улюблений Шанс на каву і вйо на маршрут!
Забігаючи на перед - трохи статистики, завантажити трек, більше фотографій
Забігаючи на перед - трохи статистики, завантажити трек, більше фотографій
1. Поїздка була соло, тому на фотках майже немає людей (((:
Поїхали!
2. дорога до села Танява - їхалося легко і швидко
3. З села в гори веде дуже хороша лісова дорога
4. Тут би можна було скоротити, але дорога розбита лісовозами, тому туди не їду, та й хтозна яка та дорога далі
5.
6. Мінус пару десятків буків...
7. Далі дорога стала трохи гіршою, але їхалося нормально
8. Традиційно дорога раптово закінчилася ((: але не цілком, 100-200 м пройшов пішки (дорога там якась була, але сильно розбита), вийшов на широчезну просіку газопроводу
9. Там була дорога, не дуже хороша, але їхати можна (:
10. Я рухався по кордону областей (Львівської і Франківської), дорога досить горбиста, були гарні спуски і такі ж підйоми - круті і технічні
11.
12. Коли кордон областей повернув на південний схід, я продовжив рухатися в західному напрямку, рельєф став рівніший. Десь там спереду Парашка
13. Спуск з хребта в с. Труханнів. Перших 100 м дороги практично не видно - їхав по жпс (: а далі цікавий і насичений спуск
14. колії, коріння, каміння, невелики дропи - один словом шик! (:
15. Початок досить затяжного і виснажливого підйому з села Труханів на хребет між Кам'янкою і Сукілем
16. Приїхав з оооннн того хребта, внизу Труханів
17. Попереду найвища частина маршруту куди я планував доїхати.
18. Після виснажливого підйому, дорога хребтом не давала розслабитись - часті ділянки розбиті лісовозами, калюжі, болото і повалені дерева, змушували злазити в велосипеда, перескакувати, дертися по корчах і тд,
19. Але загалом було цікаво - вправлявся в балансуванні, проходженні не рівних ділянок, колій і тд
20. Майже в центрі кадру, трохи зліва вершина гори Беньки, куди мені треба було піднятися
21. Звідти я приїхав. І там в западині головна (лісовозна) дорога повернула на Сукіль і на Кам'янку. Я ж поперся далі по хребту, в напрямку хребта Зелем'янка на якому розташовані заплановані Бенька і Лопата.
Координати роздоріжжя - запам'ятайте це місце! ((:
22. Спершу дорога мала невеличкий градієнт, і мене це тішило, але я знав що скоро має початися підйом
23. Досить швидко він почався, і градієнт в момент зріс до пішохідного руху. Я набирав висоту, сонце пекло, де можна було їхати - пробував їхати, але таких місць не багато було.
24. Чим вище піднімався, тим частіше з'являвся сніг, і його ставало все більше ((: Декілька разів задумувався про повернення на те місце, яке ми мали запам'ятати ((: але подолавши чергову пляму снігу, думав ну от все - далі буде краще ((: дурачьок ((: в результаті до вершини залишалося якихось 600 м засніженого лісу і сильного крутяка, я вирішив забути про повернення, змобілізувати сили і таки вийти на вершину (((: Думки про заплановану Лопату танули як сніг на сонці. План евакуації був вже продуманий, але про це нижче
25. Останні декілька метрів і я на вершині гори Беньки.
26. Вся втома і незадоволеність собою (через те шо не повернувся) зникла як тільки я побачив як там гарно! Це чисте задоволення, кайф, коли ти запеханий стоїш на вершині, довкола прекрасні, хоч і трохи порубані гори, і ти усвідомлюєш що в радіусі декількох км ти сам!! це неймовірно!
Думки про спуск перервали цей потік ейфорії (: Я вже остаточно вирішив не їхати на Лопату, бо до неї ще ооон скільки, а час і не достатня кількість води і сил підтискали, знайшов на карті стежку по відрогу гори Беньки в Кам'янку. Усвідомлював що спуск буде не простий.
27. Спершу мені довелось трохи пошукати ту стежку, оскільки снігу там ще дуже багато, потім тягнути ровер по снігу, потім грів ноги ((: а потім пробував "даунхілити" (((: не фотографував тих крутяків, оскільки хотів якомога швидше спуститися.
28. Трохи напружившись я докотився до місця де стежка перейшла в стару дорогу. їхати стало краще і шидше
29. Чим нижче я спускався, тим дорога ставала краща і їзда приносила купу задоволення. На задньому плані хребет Зелем'янка, з якого я спустився
30. Внизу вже Кам'янка. Спустився в село і зарядився Колою - організм благав про вуглеводи ((:
31. Далі приємне і швидке переміщення до траси. Проїжджаючи водоспад - спостерігав таку от сцену, посміхнувся. Монахині по черзі робили селфачі біля водоспаду ((:
32. Виїхавши на трасу, попутний вітер розганяв мене до неймовірних за той день 35км\год, тому досить швидко я докотився до Межибродів, де повернув на Труханів, щоб почати останній на сьогодні підйом на скелі Довбуша.
Пригода була неймовірна. Вкотре відчув приємний смак соло поїздок. Далі буде!
А як ви обираєте, придумуєте маршрути?
Нагадаю - кому цікаво - більше фотографій, кому треба - завантажити трек
А також підписуйтеся на наш канал в Телеграм - там ми ділимося, обговорюємо, створюємо цікаві маршрути
Всім велогір!!
Христос Воскрес.Дякую за змістовні фотографії вашого походу.Часто готуєшся і не знаєш щ там діється....А тут попадається добра статття..Дякую.
ВідповістиВидалитиХай вам щастить!
Вітаю! Дякую за такий мотивуючий коментар! Хорошої вам подорожі!
Видалити"Всім велогір" -- класне побажання, буду так вітатися з своїми велодрузями..)))
ВідповістиВидалитиДякую! бо шо може бути прекраснішим (((:
ВидалитиМаршрут фист!
ВідповістиВидалитиА шо - цей блог "вже всьо"?)
Цікаво - скільки переглядів набирає одна стаття (пост).
Та чого всьо (: як буде натхнення і бажання, то будуть і нові дописи, наразі є як є ((:
ВидалитиСаме цей допис має 650 переглядів, думаю то багато, з огляду на те шо читати і дивитися багато фоток вже давно не в тренді, плюс, це можна сказати, особистий щоденник мандрівок, яким я не часто ділюся (:
Дякую, мій невгамовний коментаторе, це приємно шо комусь цікаво! ((: