Ідея покататись Косівськими і Вижницькими горбами з буковими лісами виношувалася вже досить довго. Ще з студентських часів ті гори мені запам'яталися чудовими краєвидами, мальовничими скелями, і феншуйними лісовими стежками (але чомусь стрімкі підйоми в моїй голові не відклалися (: але про то пізніше).
Довго ми чекали на вище перелічені умови для поїздки, оскільки літо ніяк не хотіло приходити. І ось, сидячи на кухні і обговорюючи стратегічні велоплани з колєгами ((:, ми усвідомили що всі планети складаються так, як нам треба - Любомир планує взяти участь у змаганнях Гуцул Трофі і люб'язно пропонує їхати з ним до Косова, за шо йому величезне дякую!, прогноз погоди ідеальний, хоча Джон сказав - ідеальний для польоту на паропланах - прогнозували незначний вітер, ровери готові, ми готові - вжуххх і ми в Косові (доречі то дійсно було вжухх, оскільки дорога до Косова зараз шикарна!) на старті прекрасних пригод!
І так, поїхали!
1. Як там зараз модно казати - без фільтрів і фотошопа! ((:
