вівторок, 22 травня 2018 р.

Рахів - Памір - Ворохта або триденне перезавантаження

Доїхати до розвилки і повернути наліво, потім 700 метрів підйому, тааак - але це по прямій, значить десь кілометр, потім серпантини.. хм по горизонталях градієнт злий... блін, чого тут так багато гілок, отт.. ше б трохи і залізла б шпиці, шо там з водою, може б набрати? та нє - після підйому.. а там думаєш буде вода? - та пофік, шось придумаю. о, підйом - давай давай даааавввааайй - хеееехх виїхав, ніби не погано зайшло! передача, пееереееддачаа, блін, шо так складно було швидше переключитися..? іти важче ніж їхати, але я тут не стартану. оо, вже  гребінь - круто! йоооокаламене , оце видд!! скинь передачу, тьфуу блін, як болото потрапило на соску гідратора!?
...
Весна цього року дозволила катати в горах досить рано, тому уже на кінець квітня сили і навички повернулися з зимової сплячки, а це означало, що можна приступати до реалізації планів, які народжувалися довгими зимовими вечорами - ююхууу!
Оскільки минулий велорік завершився (нуу, майже завершився) дуже крутою кількаденною поїздкою, вирішив продовжити такі ж подорожі в цьому році. За зиму багато планів було перенесено з голови на карту. І ось настав час обирати один з маршрутів і рушати в пригоду. Вибір впав на не найпростіший, проте, як на мене, найкрасивіший трек - від Рахова до гори Стіг - Шибене - Гринявський масив - Перкалаба - Памір - Верхній Яловець - Яблуниця - г. Скупова - Верховина - Ворохта
Все вже готове, залишилося знайти компанію, а це, виявилося, найскладнішим завданням в підготовчому етапі (: Пошук компаньйонів успішно провалився, тому після деяких вагань, розмов і відмазок - сідаю в поїзд і починаю свою триденну пригоду наодинці з горами, природою, собою!

1.

середа, 25 квітня 2018 р.

Тенерифські пригоди

Як то часто буває, речі, які не входять в нашу повсякденність, можуть видаватися нам нереальними, недоступними, захмарними. Ось чому такі топоніми, як Канарські острови, Тенерифе, які я чув вже давно давно, і про які навіть багато цікавих розповідей від знайомих наслухався, я сприймав як іншопланетні, недосяжні місця.
Але на все свій час (: Вкотре переконався, що чим ближче ти стикаєшся з чимось, що раніше здавалося тобі непідсильним, тим простішим, ближчим, і далеко незахмарним воно стає ((:
Далі без ліричних (принаймні постараюсь ((: ) відступів поділюся з вами нашим досвідом подорожі до Канарських островів, а саме до острова Тенерифе і перебування там.
Традиційно фотографій назбиралося чимало, тому кому цікаво запрошую до перегляду сюди, і сюди

1.

понеділок, 16 квітня 2018 р.

Краєм Сколівських Бескидів

Якщо їхати на скелі Довбуша (ті, що біля Бубнища), то треба придумати якийсь цікавий спосіб туди добратися. Трохи проаналізувавши карти, намалював собі такий маршрут - Болехів - Танява - Труханів - Сукількські верхи - гора Беньки, гора Лопата - Сколе - Труханів - Скелі Довбуша.
Потягом приїхав до Болехова, зайшов в улюблений Шанс на каву і вйо на маршрут!
Забігаючи на перед - трохи статистики, завантажити трек, більше фотографій

1. Поїздка була соло, тому на фотках майже немає людей (((: 

Поїхали! 

середа, 27 грудня 2017 р.

За тиждень до Нового року

А пам'ятаєте казку про Дванадцять місяців, як дівчинка пішла взимку в ліс по підсніжники, і зустріла там 12 легенів, які виявилися місяцями року в людській подобі, і які допомогли дівчинці з підсніжниками, перетворивши на короткий час суворий зимовий ліс на весняний?
На жаль, нам не пощастило зустріти тих персонажів, але відчуття того, що десь поруч відбуваються саме такі події як описано в казці, не покидало нас протягом всієї мандрівки - на календарі 25 грудня, а в Карпати прийшла весна! - і як тут не повірити в казку?! Далі майже без слів, лишень відбитки того що бачили.

1. 
Запрошую зануритись в казку!

неділя, 22 жовтня 2017 р.

Trail weekend, або про нові велошляхи (:

Скільки би ті гори не обходив, як би добре не знав ту чи іншу місцевість, завжди трапляються незвідані, приховані, чудові стежки, які ніби причаївшись, чекають багато років, щоб проявити себе тобі саме тут і саме зараз. І віднайшовши їх, ти усвідомлюєш як круто перетинаються життєві стежки з Карпатськими, на скільки сильний симбіоз цих двох сутностей - ти щасливий, ти тут і зараз!
А тепер від роздумів до дій (: Зовсім недавно гуляли в районі гори Ягідна, що знаходиться на Ліснівському хребті поблизу Микуличина і Татарова. Глянувши на карту вирішив пройтися стежками, якими ще не ходив - стартували від відпочинкового комплексу Коруна, підйом на хребет Ліснів, г. Ягідна, спуск в урочище Бредулець (початок Микуличина, поблизу входу в Женецьке урочище, відоме своїм водоспадом Гук). Прогулянка була чудовою, золоті барви осені робили її кольоровою, а пройдені стежки промовляли - тут треба катнути на велосипеді! ((: І ось знову вихідні, прогноз погоди сприятливий, збір необхідного, поїзд (який мене навіть цього разу не дратував (: ), і ми вже на шляху до вершини г. Ягідна

1.
Поїхали! 

четвер, 5 жовтня 2017 р.

Велосипедом по Західних Бескидах

Обожнюю відчуття коли ідея, яка вже місяцями сидить в тебе в голові, трансформується в план, а той план успішно реалізується. Коли кожен кілометр задуманого візуалізується настільки, що виникає відчуття повного занурення. Коли передчуття пригоди не дає спати. Коли вкотре дивишся на ізолінії і відчуваєш приємну втому в ногах, і шум вітру у вухах!
Саме так було і цього разу. Ідея проїхатися по прикордонній частині Бескидів виношувалася вже давно, дозрівала, набирала сил, розросталася, і ось все готово, прогнози віщують безхмарне бабине літо, дерева одягаються в золото, виблискуючи барвами на сонці, а ми рушаємо в пригоду!
Поїхали!

1. Традиційно - більше фоток тут

понеділок, 25 вересня 2017 р.

Південно-Карпатські походеньки - Ретезат + Фегераш

Пам'ятаєте ще зовсім недавно розповідали вам про чудову мандрівку масивом Родна, що знаходиться в Румунських Східних Карпатах, і обіцяли що незабаром буде продовження? Пам'ятаєте? так? ну то ок, до вашої уваги мегабайти фотографій і багато букв вражень з іншої прекрасної мандрівки Південними Карпатами!
Румунські Карпати дуже різноманітні і цікаві гори, в багатьох проявах вони абсолютно не подібні до Українських Карпат, але, все ж, є і багато спільного - прогуляйтесь віртуально з нами масивами Ретезат (Munții Retezat) і Фегераш (Munții Făgăraș) і побачте на власні очі те все шо бачили ми! Сподіваюся ця розповідь надихне вас вирушити у свою мандрівку Південними Карпатами, а подальша інформація стане в пригоді (:

1.

неділя, 3 вересня 2017 р.

Масив Родна - або трохи інших Карпати


Вихідні присвячені дню народженню країни мали бути достатньо довгі, прогнози погоди тішили сонечком і ясним небом, тому було цілком зрозуміло що кількість бажаючих відпочити в Українських Карпат перевищить всі особисті гранично-допустимі норми і унеможливить будь які спроби "усамітнитись десь в горах". Але бажання побути з горами на одинці було сильним, тому досить швидко народився чудовий план їхати в Карпати але не Українські, де точно не буде  безперервного "добрийденьпривіт" на гірських стежках - ми їдемо в Румунські Карпати! (відразу в голові зазвучали звуки гарної пісеньки, яку почув у фільмі Жива ватра, до речі фільм дуже крутий, раджу подивитися!)

Поїхали, Родна кличе!

середа, 5 липня 2017 р.

Покутські і Буковинські велогори

За вікном ще пролітав сніг, а ми вже вкручували в підйоми, летіли вниз посеред букових пралісів, вдихали ароматне повітря зелених полонин і насолоджувалися видом на чудернацькі скелі - ну так, звичайно що віртуально, в уяві, малюючи маршрут на карті і сподіваючись, що невдовзі наступить тепло, зійде сніг, підсохне болотце і ми зможемо відчути всі ці прекрасні моменти в реальному житті (:
Ідея покататись Косівськими і Вижницькими горбами з буковими лісами виношувалася вже досить довго. Ще з студентських часів ті гори мені запам'яталися чудовими краєвидами, мальовничими скелями, і феншуйними лісовими стежками (але чомусь стрімкі підйоми в моїй голові не відклалися (: але про то пізніше).
Довго ми чекали на вище перелічені умови для поїздки, оскільки літо ніяк не хотіло приходити. І ось, сидячи на кухні і обговорюючи стратегічні велоплани з колєгами  ((:, ми усвідомили що всі планети складаються так, як нам треба - Любомир планує взяти участь у змаганнях Гуцул Трофі і люб'язно пропонує їхати з ним до Косова, за шо йому величезне дякую!, прогноз погоди ідеальний, хоча Джон сказав - ідеальний для польоту на паропланах - прогнозували незначний вітер, ровери готові, ми готові - вжуххх і ми в Косові (доречі то дійсно було вжухх, оскільки дорога до Косова зараз шикарна!) на старті прекрасних пригод!

І так, поїхали!

1. Як там зараз модно казати - без фільтрів і фотошопа! ((: 

четвер, 25 травня 2017 р.

По конях!

Цього року погода нас не дуже тішить теплою і сухою весною. Ще від початку березня в нас часто з'являлися нав'язливі думки вигуляти наших педальних коників по полонинських верхах. Але наші пориви обривалися  так само стрімко як і сприятливі сонячні весняні дні - то сніг, то дощ, то знову сніг і знову дощ...
Так тривало аж практично до початку літа (24.05 - минулого року в цей час ми вже накатали по горах багато кілометрів). Наші коники дуже норовисті і не хотіли більше очікувати (: тому скориставшись погоднім вікном (хоча багато прогнозних сервісів пророкували дощ) ми сіли у поїзд і поїхали слухати стук серця на підйомах і шум вітру у вухах на спусках! єєєєсссс

1. Я ж кажу - норовиста тваринка (: 

середа, 19 квітня 2017 р.

Павлівський камінь

Великодні свята - час відпочинку, і великої кількості їжі (: Щоб сповна насолодитися і одним і другим, вирішили не сидіти дома, а розвідати ще один цікавий, не складний маршрут вихідного дня з медитативними прекрасними краєвидами і мальовничими скелями.

1. Павліський камінь - невеличкий скельний масив, який знаходиться у заповідному урочищі Липівка-Дубшара неподалік смт. Рожнятів Івано-Франківської області 

четвер, 16 березня 2017 р.

OruxMaps - прокладання маршрутів за допомогою BRouter. Створення офлайн карт

ГориНаші вітають всіх з приходом весни і нового активного сезону мандрування.
Незабаром тепле весняне сонце просушить дороги і стежки, і ми зможемо повноцінно мандрувати і досліджувати незнайомі для нас території.
Щоб зробити ваші мандри продуктивнішими ГориНаші продовжують цикл статей про GPS навігацію на Android пристроях за допомогою програми OruxMaps. З попередніми статтями ви можете ознайомитись за посиланнями - GPS навігація на Android пристроях і Прив'язка карт до місцевості і створення map файлу.
В даній статті будемо продовжувати говорити про корисні можливості OruxMaps, а саме:
1) Автоматичне прокладання маршруту за допомогою сервісу BRoute;
2) Створення Офлайн карт з Онлайн карт 



понеділок, 23 січня 2017 р.

Гуляючи над хмарами

Після третього спрацювання будильника, я вже майже не спав, хоча бажання не вилазити з-під ковдри і провалитися далі в приємний сон, було надзвичайно сильне. Короткотривала внутрішня суперечка, зважування за і проти, і от я вже на ногах з думкою - нууу, добре, ок, нехай буде поїздка.
Прогноз погоди тішив нас картинками сонечка, штилем і +1. Але то ж тільки прогнози. Добравшись до Надвірної задумалися чи варто їхати, оскільки натяку на сонце не було навіть маленького, а ми ж хотіли побачити сонце. Ще раз перевірили прогноз погоди, на цей раз на картинках були хмарки, які посунули і в наші думки. Але ми їх швидко звідти прогнали, коли глянули на стан атмосфери крізь вебкамери, виявилось що на висоті небо було без жодної хмаринки, світило сонце, і здавалось навіть щебетали пташки (: Ваганням прийшов кінець, і от ми їдемо на Кривопільський перевал на зустріч Сонцю!

1. 

вівторок, 3 січня 2017 р.

Двадцять сімнадцять

Багато років поспіль святкування Нового року для нас відбувається в горах. 2015 рік ми зустріли в снігах і морозі, було гарно, але трохи холодно, проте спогади про той похід надзвичайно приємні і теплі - Двадцять п'ятнадцять. 2016 рік ми намагалися зустріти на Говерлі, а що з того получилось можна подивитись ось тут - Двадцять шістнадцять
План на святкування 2017 року довго не народжувався але в останній момент він все ж таки появився. Цього року ми не планували наметів в снігу, нічні вершини  і -25 за бортом (: Вирішили прогулятися в околицях Микуличина і насолодитися красою зимових Карпат, а потім забратися у хатку високо в горах і прислухатися до пісеньки Хата моя високо
Врешті хочу поділитися з Вами тим що побачили і що відчули. 

1. Гора Костел

вівторок, 13 вересня 2016 р.

Кавказькі походеньки

Гори, як величезний магніт завжди притягують до себе. І чим більші гори, тим сильніше то тяжіння. Гірська сила притягування не обійшла і нас, і от на початку 2016 року в наші голови почала прокрадатись думка про Кавказькі гори -  засніжені вершини, запах високогірного повітря, приємна втома після виснажливого дня в горах і, звичайно, неймовірні краєвиди, від яких перехоплює дух!! Ми були не в змозі боротися з такою силою, і тому ця думка швидко проросла в ідею а потім і в план дій.
Отже, вмощуйтесь зручніше, і пориньте разом з нами в гірські пригоди, сподіваюся Вам сподобається і ця розповідь стане Вам в пригоді (невеличка ремарка - фотографій досить багато і всі вони сюди не ввійшли, тому якщо вам цікаво, запрошую до перегляду)..

1. На шляху до гори Карета (3550м)

неділя, 24 липня 2016 р.

Ротило - смачна родзинка Запрутських Ґорган

Пройшло вже два роки з того часу, як ми вперше потрапили в маловідому, для пересічного туриста, частину Українських Карпат - Запрутські Ґоргани. І от, бажання повернутися туди, перетворилося на план і мету. Але цього разу вирішуємо йти в гори на один день з охопленням однієї (але якої!!) вершини. Мотивацією для нас також було випробування нового взуття, яке невдовзі допомагатиме нам мандрувати Кавказькими горами (:

1. Вид на гору Ротило з полонини Германівка

середа, 4 травня 2016 р.

Від Кринти до Угорських скель

Гори вкотре прокинулися від зимової сплячки, скинули з себе пухнасту снігову перину, прогрілися трохи на весняному сонці, позбавляючись від зайвої вологи - все це дало нам знак, що настав час для вигулювання своїх педальних коників, які теж прокинувся після зими спраглі до нових маршрутів!
Нам випала нагода ловити свіжий вітер і вдихати аромати гірської весни, скочуючись вниз на шаленій швидкості в чудовому місці, яке, здавалось би може тільки наснитись. Власне, про це місце і піде далі мова. А вітер ловили ось тут

1. Трейл мрії!

пʼятниця, 22 квітня 2016 р.

І знову весна

Земля вкотре обернулася навколо Сонця і знову прийшла весна. Для мене існує дві весни - одна в місті серед будинків, машин і людей - вона переважно сіра, брудна, мокра, зимна, і, друга - в горах - чиста, пахуча, свіжа, красива, непередбачувана. Але не було би першої весни - не було би другої і навпаки, тому обидві повинні існувати, для відчуття контрасту і багатогранності життя.
Весну в місті можна спостерігати через вікно, не обов'язково контактуючи з нею. А весну в горах треба відчути всім тілом. Спробуйте відчути її спершу візуально, а потім збирайте речі і їде на зустріч з нею вживу - воно того варте! 

1. Медитація на гори і поівторохапальна терапія

четвер, 21 січня 2016 р.

Місце Сили

Вже декілька років поспіль досить часто зустрічаю інформацію про гору Синиці, яка знаходиться поблизу Верховини. Звичайна, не висока, залісненна гора, ніби нічого особливого. Але це не зовсім так. По-перше, на вершині гори є природне геологічне утворення - глибока ущелина, утворена в пісковикових скелях, що вже сильно привертає увагу. По-друге - місце оповите суцільними легендами і містичними історіями. Воно має багато назв, місцеві називали це місце Фірткою, яка сполучала той (потойбічний) і цей світи, своєрідний портал. Також місце пов'язане з легендарним Довбушем і його опришками, саме тут, за легендами, опришки ховали свої скарби, тому ще одна назва цієї місцини - Довбушеві комори. Також є скупа інформація про те, що в часи Другої Світової за наказом Гітлера на Синиці було доставлено декількох тибетських монахів, для розкриття порталу. На перший погляд звучить як фантастика, і безглузді легенди, але хто його знає, що приховує від нас таємнича природа. Інформації в мережі про цю гору не так вже й багато, ось декілька джерел - дослідження Синиць в історичній ретроспективі і уфологічне бачення місця Сили
Отже, спускаємо на зелені води Карпатського моря наш корабель і відправляємось з друзями на пошуки Місця Сили, Порталу, Довбушевих комор..

1. Хвилі Карпатського моря

неділя, 10 січня 2016 р.

Двадцять шістнадцять

Протягом багатьох років, останні дні грудня для мене, це час пакувати рюкзак, і вирушати в гори, на пошуки Того, Хто перегортає щороку календар, адже за давніми легендами, саме в Карпатах живе та міфічна істота, яка обертає колесо років. Цього разу відправляємось з друзями в околиці найвищої точки українських Карпат, для продуктивнішого пошуку беру Аляску, як експерта з запахів і слідів. До слова, це було бойове хрещення Аляски в зимовому поході (:

1. Забігаючи на перед - наш мільйоннозірковий відпочинковий комплекс