Глибини Запрутських Горган

Запрутські Горгани - рівно 5 років назад ми познайомилися з цим прекрасним районом Українських Карпат. З того часу ті гори нас не відпускають - одноденні піші і вело поїздки, декількаденні, зимові, літні, весняні, осінні - місце, де можна побути на одинці з горами без метушні, слухати тишу і пташок в ній, чути як топиться сніг і падає листя - місце де можна почути себе!

Весна в розпалі - то дощ, то сніг, то град, але ось з'являється погодне вікно на вихідних і ми їдемо досліджувати Запрутські Горгани ще глибше - с. Волова - г. Ротило - г. Грегіт - г. Габорянська - г. Біла Кобила - с. Волова

Фраза, яка присутня в кожному дописі - фотографій багато, тому запрошую до перегляду сюди
Трек маршруту

1. Ранок

2. Стартували класично, з села Волова по синьому маршруту (~ 3км від траси (ггг, трасою зараз то важко назвати))

3. Первинним планом було йти через присілок Віпчина і г. Біла Кобила до полонини під Ротилом. 

4. Такий варіант передбачав 18 км шляху з набором висоти близько 1500м і, на додачу, післяобідній дощ (фуфуфу) - здоровий глузд (читати лінь) переміг - пішли спершу на Ротило (: 

5. Полонина Германівка і вершина гори Ротило на задньому фоні. Тут є колиба (курна) і вода. Ми йдемо далі 

6. На Маковиці ще купа снігу. А Уляні там ріжок морозива вбачався. З Жінкою треба погоджуватися - він там є- придивіться!  

Ось відеоінструкція як побачити морозиво 

7. Ось такий краєвид відкривається з майже ганку колиби на полонину і гори - не капєц-капєц, але краще ніж міські джунглі - однозначно (: 

8. Пройшовши полонину, починається друга частина підйому 

9. Стежка дуже мальовнича, проходить через смерекові праліси, кам'яниста, а килим з моху створює атмосферу казкового затишку. Часом з казки треба виринути щоб перевести дух і заспокоїти пульс - стежка досить круто забирає вгору. 

Прийшли ми на полонину досить рано, світило сонечко, ми ліниво приступали до готування їжі, і вже, коли готові були споживати її - прогноз погоди почав справджуватися - небо з наростаючою інтенсивністю почало бомбардувати нас кусочками льоду у формі кульок. Спершу це було весело, але через декілька хвилин ми вже бідкалися в наметах як нам посмажити м'ясо. 

10. Полонина біля вершини гори Ротило. Вечір. Після сильного граду - вакханалія закінчилася, сонечко знову зиркнуло на нас, а ми повилазили з наметів щоб завершити розпочате - поїсти (: 

11. Після опадів гори перетворюються в нямку! 

12. Щоб з неба більше точно нічого не падало - вирішили порозганяти хмари, або хз шо вони там роблять.. 

13. Нажершись м'яса, вирішили штурмувати пік гори Ротило, щоб наробити гарних фоточок у проміннях засинаючого сонця. 

14. Улянка кайфувала, як і ми всі! 

15. Чорногірський хребет - хр. Кострич - хр. Діл Малий + Діл Романівка - полонина Германівка - об'єктив камери на вершині Ротила - круто, нє?! - дивитися - не передивитися! 

16. Настрій був неймовірний! 

17. Улянка спілкувалася з Говерлою мовою жестів, і співчувала їй..

18. Іра проводжала сонце за обрій і казала йому добраніч.

19. Ігор писав смс-ку сонцю щоб завтра не забуло вийти на роботу, і пофік шо неділя!

20. Па-па день, па-па світло, па-па сонце - зустрінемося завтра! 

фотографій багато, тому запрошую до перегляду сюди

21. Ще ввечері домовилися встати вдосвіта, і перевірити чи сонце вийшло до праці. 

5:10 ранку, за бортом свєжоо, трава покрилася інеєм, сніг замерз - так не хочеться вставати! але цього разу лінь переможена - раз-два-три - я іду догори ((: 

22. Вийшов на вершину - а там космос!! це вже не перший світанок на цій вершині, але кожного разу ця картина виносить твій мозок далеко і високо - рівень ендорфінів зашкалює, хочеться кричати від задоволення! Та ще й цей орел, який злітає до Чорногори! 

23. Світ знову народжується, скидаючи з себе повільно, але впевнено ковдру 

24. Хей, Чорногора, вставай досить спати!!  

25. Буна дімінаца, Mунті Карпаць !! 

26. Прокинулися! (панораму можна крути (: )

27. Сонце піднялося вже досить високо, і я зрозумів, що часу минуло багато, пора спускатися і заглиблюватися далі в ці прекрасні гори! 

фотографій багато, тому запрошую до перегляду сюди

28. Смачно поснідавши, рушили в сторону гори Грегіт. А це вид на гору Ротило і полонину, де ми ночували 

29. Шлях на Грегіт пролягає через полонину Крами. Гарно там, але дороги трохи розбиті технікою. (панораму можна крути (: )

30. Полонина Крами, є курна колиба і вода. Зліва схили гори Ротило, посередині - г. Версалем 

31. Місце для фото ((: 

32. Дайош фотки всім! 

33. Вершина гори Грегіт 

34. На спуску з вершини натрапили на таку картину - не зрозуміло - схоже на хворий ліс (смереки всихають), але там багато слідів техніки, тому неясно чи це зона вирубки, чи санітарної чистки, чи хз шо, але виглядає вона так собі .. 

35. Спустилися на полонину Веснарка, а там.. переоране поле..

36. Полонина Веснарка. Є колиба і вода 

З цієї полонини можна спуститися в село Волова (зелений маршрут), або ж продовжувати рух в сторону гори Габорянська, Біла Кобила. (панораму можна крути (: )

37. Ми продовжили рух в бік вершин. Ото справа - Габорянська, далі Бубенська, а за нею Біла Кобила - виглядає все просто, але.. але ми не хотіли рухатися по лісовозній дорозі (вирубка на схилах Бубунської величезна), яка робить довгу петлю і вирішили йти через вершини 

38. Оскільки район слабо закартографований, довелося йти по візуальних орієнтирах - вершина там - нам туди (: 

39. Нетривалий, але стрімкий підйом "на пряму" вивів нас на вершину гори Габорянська. Оглянувши навколишні простори, зрозуміли, шо пересування по хребту до наступної вершини може посприяти незапланованій ночівлі в урочищі "блін, треба було йти по дорозі і де ми вобше знаходимося" - жодних стежок між вершинами не було, або ми їх не бачили. Хребет складений валунами - цикотами, а нижче вітровалом. Тому майже без вагань вирішили спускатися і коригувати маршрут, тим більше Уляна знайшла спускову стежку (досить непогану, прочищену) (панораму можна крути (: )

40. Ротило з Габорянської. 

Спустилися на полонину, звідки починали підйом на вершину. 

41. З полонини є стежка, яка траверсує Габорянську і виводить на затишну полонину-сідловину під горою Бубенка. Стежка дуже кайфова, видно, шо по ній мало ходять. 

42. Вийшли на полонину, залишилося декілька кілометрів спуску до села Волова

43. На полонині є курна колиба, справа нижче вода. Зліва на право - Габорянська - Бубенська - Біла Кобила  

44. Далі був досить стрімкий спуск по межі старої вирубки, спуск на дорогу, по якій проходить зелений маршрут (на полонину Веснарка) 

45. Декілька кілометрів дороги до села Волова були досить цікаві - купа скель, каньйонів - було таке враження, що ми спустилися в зовсім інші гори. 

Маршрут завершено, ще на одну білу пляму на мапі, для мене, стало менше. Купа позитивних емоцій, і відчуття що ми сюди ще повернемося не раз (в принципі як завжди (: ) - Білу Кобилу ми так і не побачили, так шо мусимо повернутися (: 

традиційно - фотографій багато, тому запрошую до перегляду сюди

  

Якщо Ви дочитали аж сюди, то ось вам невеличкий квест - http://youtube.com/GoryNashi - це наш канал на ютубі, заходьте, підписуйтеся, насолоджуйтеся - ДЯКУЮ! 

Йдете в гори - пам'ятайте - залишене вами сміття так і залишиться там на дуже довго. Заберіть своє сміття з собою, будь ласка!