Масив Родна - або трохи інших Карпати

Вихідні присвячені дню народженню країни мали бути достатньо довгі, прогнози погоди тішили сонечком і ясним небом, тому було цілком зрозуміло що кількість бажаючих відпочити в Українських Карпат перевищить всі особисті гранично-допустимі норми і унеможливить будь які спроби "усамітнитись десь в горах". Але бажання побути з горами на одинці було сильним, тому досить швидко народився чудовий план їхати в Карпати але не Українські, де точно не буде  безперервного "добрийденьпривіт" на гірських стежках - ми їдемо в Румунські Карпати! (відразу в голові зазвучали звуки гарної пісеньки, яку почув у фільмі Жива ватра, до речі фільм дуже крутий, раджу подивитися!)

Поїхали, Родна кличе!

2. Вражаючі простори

Карпати Румунії займають значну частину країни, і закручуються таким собі бубликом з півночі на південний захід. Румунські Карпати досить сильно відрізняються від Українських Карпат гірськими породами, будовою, висотами. Найвища точка Румунії г. Молдовяну (2544м), і знаходиться в Південних Карпатах в гірському масиві Фагараш. 

Чотири вихідних дні то трохи замало щоб добратися без власного транспорту до Фагарашу, тому спланували поїздку значно ближче до України - гірський масив Родна з найвищою точкою горою Петросул (2303м). 

Масив Родна це найвищий хребет в Східних Карпатах, куди належать і Українські Карпати. Гори в основному складені гранітами і вапняками і на відміну від наших гір мають скелясті круті схили, часто з гострими гребенями, широкі полонини, і глибокі долини - коли стоїш на хребті, то тебе не покидає враження що тут гори безкінечні, масштаби вражають. Наші Мармароси схожі до цих гір (: 

Про добирання

3. Їхали ми з Івано-Франківська машиною до Солотвино, де пішки переходили кордон. Процедура переходу кордону швидка, як-не-як - безвіз ((:  Перед пунктом пропуску зайшли в магазин докупити необхідного, і, поспілкувавшись з продавцем, з'ясували що гривні в Румунії нам буде важко обміняти, треба мати євро. Але вихід запропонувала продавчиня - поміняла нам гривні на леї (румунська валюта). 1 лей = 6,7 грн (станом на 23.08.17) (досить вигідний курс, оскільки знайомі розказували що в Румунії за лей треба було віддати майже 8 грн). 

4. Ось так виглядає перехід від українського пропускного пункту до румунського через р.Тиса

Перейшовши кордон ми потрапили в містечко під назвою Сігет (Сігету-Мармацієй; рум. Sighetu Marmaţiei). Час розрахували так, щоб встигнути на маршрутку яка довезе нас до містечка Борша, звідки починався наш похід. 

Автостанція (Autogara) знаходиться не далеко від кордону, біля залізничної станції. Розклад автобусів і ціни можна знайти на офіційному сайті

5. Борша. Закордон тут відчувається добряче, особливо це стосується мови, вона для нас була зовсім не зрозумілою (: Англійською тут не багато розмовляють, мова жестів рулить (: 

6. Близько 9 кілометрів досить крутим підйомом доведеться пройти від Борші до метеостанції і озера Лезер в одному з кулуарів Петросула

7. Метеостанція

8. Озеро Лезер (Lezer), місце нашої ночівлі. 

Більше фотографій тут

9. Ніч була дуже зоряна, але трохи вітряна

10.

11. Більше фотографій - тут 

12. Вранці хотіли трохи просушити намет, повитягували кілки, намет поставив за камінь щоб раптовий порив вітру його не погнав кудись. Вітер виявився сильнішим і спритнішим, погнав намет у воду, змусивши його перепливти все озеро (((: 

До речі, позаду схил через який проходить хороша стежка і виводить на хребет і вершину гори Петросул.

13. Від озера до хребта - 500 вертикальних метрів. 

14. Піднялися на хребет а там ГОООРРРИИИ. на передньому плані гора Бугаєску

15. Ще 10 хвилин від місця виходу на хребет і ми на вершині Петросула!

16. Десь там на обрії українські Мармароси і Чорногора

17. З Петросула йдемо через південну вершину Бугаєску по основному хребту. На той день попередньо запланували пройти до озера Стіоль (21км від місця ночівлі), але один з учасників походу переконав нас залишитись на ночівлю не пройшовши і половину шляху, і то було правильне рішення, за шо дякуємо ініціатору (: 

18. Родна

19. Весь вільний час який з'явився в нас після спонтанної зупинки, ми витрачали на збір ягід (їх там було дуже багато), валяння на карематику, засмагання, фотографування - одним словом матрасили ((: 

20. Вид з наших наметів!

21. І знову зоряна ніч

22. І сонячний ранок

23. Поснідавши, кажемо папа Петросулу і йдемо далі через вершину Лаптеле Маре до оера Стіоль

24. Перед походом читав шо в румунських горах випасають багато овець і от ми нарешті їх зустріли. Велику отару пасе всього лишень один вівчар, але має потужних чотирилапих помічників - спеціально навчені собаки, які бачачи когось чужого біля отари починають голосно гавкати і відганяти, навіть трохи страшно, але румунський гуцул пастух швидко їх втихомирює і собаки стають дуже милі  

25. Уляна знайшла спортмайданчик і швиденько пішла робити фізкультуру

26. Героєм цього походу для мене був ось цей хлопчина - Діма. Для нього це був перший в житті похід, і долав він його на відмінно, хоча часом було не зовсім легко!

27. Підйом на вершину гори Лаптеле Маре (2167м) 

28. Білі цятки на схилах то не дефекти камери і не каміння, то величезні отари овець - в тих горах їх дуже багато. 

29.

30. Сімейне фото (: 

31. По трохи втрачаємо висоту і рухаємося до кінцевої точки маршруту

32. Позаду пройдені вершини і хребти

33. А в цій отарі були і кози

34. А от і їхні погоничі

35. Попереду гора Галатулуй, лівий траверс якої виведе нас до озера Стіоль - нам туди

36. Настрій прекрасний

37. До озера зовсім трошки

38. Прийшли! Озеро досить велике. Після багатогодинного переходу по спеці, прохолода озера була для нас благодаттю. 

Трохи про озеро - на вигляд воно дуже симпатичне, знаходиться в північному цирку гори Галатолуй. Захід в озеро досить не приємний оскільки багато глибокого намулу, але так як озеро відразу стає глибоке, то страждати багато не довелося. 

Ця місцина досить популярна серед місцевих і тому тут ми зустріли найбільшу кількість людей за весь похід, але це дуже далеко не та кількість людей яку можна зустріти і похожу неділю на Несамовитому.  Ага, подібно як і на озерах (і не тільки) де буває багато людей в Українських Карпатах було виявлено досить багато сміття, шо не могло не засмутити.

39. Ночувати біля озера ми не залишилися, бо в ранці треба було встигнути на автобус. Спустилися до каскадного водоспаду Кайлор через дуже гарну ущелену

40. Забігли глянути ще на грот. Мені здалося шо він рукотворний, але хз (: 

41. Cascada Cailor - Водоспад Кайлор - мабуть дуже ефектно виглядає коли там багато води, нам не повезло побачити його повноводним

42. Після довго і насиченого дня, ця мила галявина стала для нас домом на одну ніч. До речі, ооонтам перевальчик видно - то ми звідти спустилися

Наступний день був день переїздів і, дякуючи Івану і Каті, ми без проблем доїхали додому. 

Підсумовуючи враження про похід по масиву Родна, хочу сказати що мені надзвичайно сподобалося і я хочу повернутися туди ще не один раз. Гори мальовничі, з скельними уступами, численними водоспадами, величезними просторами і в той же час дуже подібні до наших рідних Карпат. Помітив таку особливість, що в цій частині Румунських Карпат туризм не є дуже популярним серед місцевого населення, тому за всі пройдені 40 км ми зустріли 3 українські групи, дві польські і одну румунську - це вам не Чорногірський автобан (((: 

Про маркування маршрутів - маркування є і воно досить не погане, але, як на мене, наші хлопці з Карпатських стежок могли би ще багато чого навчити румунських маркувальників, тобто в Українських Карпатах позначки виконані набагато краще, логічніше, інформативніше. Вказівники в Укр. Карпатах представленні двома мовами - українською і англійською, що є дуже зручним для іноземних туристів. Інформація на вказівниках в Роднянських горах представлена тільки румунською мовою, часом важко зрозуміти що і куди ((: 

Проблема сміття притаманна і цим горам, але оскільки туристів тут значно менше, то і сміття менше. 

Відомий факт, що в горах Румунії багато ведмедів, про що попереджають інформаційні таблички з проханням не залишати їжу на вулиці під час ночівлі (: ми ведмедів не бачили, проте прибігала лисичка на галявину з останньої фотки (: 

Дякую Всім учасникам походу за чудову компанію і прекрасний настрій!!

Отже, якщо вам стали тісні Українські Карпати, ви хочете побачити щось нове і цікаве, але не маєте бажання витрачати багато часу і грошей на добирання - Румунські Карпати ідеальний варіант. Тільки не забувайте забрати своє сміття з собою 

Фотографій з походу багато, тому кому цікаво, запрошую до перегляду сюди і сюди

Трек маршруту

Якщо у вас виникли запитання - пишіть в коментарях - чим зможу, тим допоможу (: 

ГориНаші бажають вам цікавих походів, і неповторних вершин! 

Далі буде - Південні Карпати уже чекають!