Зовсім недавно розповідав вам про нашу з Уляною експедицію по
Запрутських Горганах. Три дні ходили ми тими горами і мене ніяк не покидала думка, що треба сюди приїхати на велосипеді, оскільки дороги і стежки там повністю придатні для пересування цим видом транспорту.
Час близиться до вихідних, плануємо пройтись пішки знову кудись в цікаві місця, але дивимось прогноз погоди, а там вимальовують дощі, не сильні, але дощі. Поїздка поки відкладається, бо ходити по мокрому якось не дуже хочеться. Обдумуємо з Джоном (
) одноденну поїзду на роверах, бо все ж таки - їздити по мокрому, то не ходити(((: Сходимось на тому, що треба їхати з Микуличина в район Ротила і Грегота, тобто в серце Запрутських горган. Виїзд запланували на п"ятницю, в прогнозі намальований дощ, але не сильний, домовились на 3:10 на пероні. Кажуть наші поїзди переважно запізнюються з прибуттям або з відправленням. Тієї ночі по поїзду можна було звіряти годинник. Ми упустили такий факт, що графік поїздів на літо змінюється і, тому, коли я увійшов на вокзал в 3:08 і на разслабоні пройшов на перон, то був дуже здивований почувши оголошення шо поїзд Івано-Франківськ - Рахів відправляється і в цей момент двері поїзда перед якими стояв Женя зачинилися, поїзд почав рухатись. Сідаємо на своїх педальних коників і тиснемо по перону, намагаємося догнати голову дизеля, там машиністи, може нас побачать і зупинять раховаза. Догнали, перегнали, помахали руками, поблимали ліхтарями, нас побачили, але не відреагували. Мені навіть тоді здалося шо я помітив лукаву посмішку на обличчі одного з машиністів, мовляв, ха-ха - треба розклад дивитися і вчасно приходити.. Блін, шо робити? моментом вирішуємо їхати далі за потягом до станції Бистриця, може вдасться перехопити його там. Женемо по сонній платформі шо є сил. Перегнали потяг. Але перон закінчився і почалися рейки, шпали, коротче в поїзда явна перевага. Але печемо далі, не здаємося. Ще якась мить і ми вже за кількасот метрів від станції, але чуємо і бачимо шо поїзд уже сказав ту-ту і поїхав далі.. журбинка, розчаровані, на додачу Женя ще й стукнувся коліном і рукою - не встигнув відчепити контакт і завалився. Неквапливо повертаємось в нічне місто, міркуємо шо робити. Було декілька ідей, наприклад йти на автобус на Гуту, або на ранковий раховоз, але зрештою розїжджаємося по хатах, вирішуємо їхати в суботу нічним, з поправкою на розклад поїзда ( він тепер відправляється в 3:08).
В кінці розповіді вас очікуватиме трек маршруту, кому не терпиться вже його побачити можете скролити(((:
1.Забігаючи, чи то заїжджаючи на перед((: десь в горах на полонині ((: перед нами г. Товстий, за нею Горді-Доброкіївська.
