В пошуках нових маршрутів

Якщо глянути на карту, то можна побачити безліч шляхів, доріг, стежок, і , здавалося б, що всі вони цікаві для покатушок, але насправді, вибір маршруту це складне завдання, бо хочеться щоб маршрут був ідеальний - відмінне поєднання підйомів і спусків, лісові стежки, і кам'янисті дороги, трохи болота, хоча краще і без нього, чудові краєвиди і так далі - здається ми такий знайшли! 

Женя пропонує їхати не їждженим ще маршрутом, який він виглядів у картах. Район для нас дещо знайомий, але не до кінця. Вирішили їхати ранковим недораховозом (яремчевозом) - дизелем в 9:22. Що з того вийшло, маєте змогу спостерігати нижче. Для не терплячих - трек маршруту (від Жені ) 

1. Забігаючи на перед (: 

2. Отже в поїзд ми залізли, не дивлячись на безкінечних дачників і туристів в Ярече. В нас вже навіть виробилась своя тактика в таких ситуаціях, оскільки наша залізниця велосипедистів не балує веловагонами, то останні окуповують технічні приміщення - а шо роби, друзі ?.. (:  

2. А поїзд здається навіть гумовим, так і їхали третину дороги, поки дачники не звільнили місце для безтолкових туристів, велосипедистів 

3. Їхали з вітерцем і запахом соляри і вихлопних газів

4. Точкою десантування була с. Любіжня, проїхали 3 км, і спустилися до річки поїсти і підкрутити гайки. Бодя так попідкручував, що перекидка всю дорогу жила своїм життям і не слухала команди власника.

5. Поки Бодя грався з своїм коником, ми живилися дарами природи

6. Отаку лагуну там знайшли. Була думка навіть залишитись, і вже нікуди не їхати, бо сонце припікало вже добряче! Звичайно то був жарт ((:  

7. Використали кладку, як ресторанний столик

8. Їхали старою нафтовою дорогою, перша половина якої була майже ідеальна, а друга трохи не дотягувала до ідеальності, проте сильних клопотів нам не додавала.

9.  Градієнт підйому був надзвичайно комфортний і ми швидко виїхали на хребет поблизу гори Бзовачка, де почався спуск в с. Пасічна

 

10. В Пасічній вирішили не їхати через кар'єр, а спробувати проїхатись туристичним маршрутом (зелений маркер) на г. Діл.  

11. Десь там видніється кар'єр, таки треба було туди їхати (((: 

12. 

13. Мої друзі (: 

14. Маркер ми дуже швидко втратили, і крутими стежками зайшли на покинутий присілок, де було багато черешень, знову халявні смаколики ((: Наївшись добряче черешень, пішли (не поїхали, бо їхати там неможливо було, але це не довго тривало) далі. Зустріли місцевих адептів, які направили нас на шлях істинний (: Але як виявилось, ми все ж таки трохи промахнулися і нас чекав...

15. .. нас чекала гарненька полонина, з крутим градієнтом вверх, де було не дуже солодко ((: 

  

16. Ліземо вліво, на хребет, до гори Діл. Спочатку підйом був таким що ровер можна було штовхати, але потім довелось..

17. ... довелось тягти на горбі, по крутому схилу в лісі через ожину.. намучились трохи, але не надто, так що ця пригода абсолютно не вплинула на загальні враження про поїздку, навіть навпаки ((: 

18. Трохи напружившись вилізли на найвищу точку маршруту (тут поруч манявська дорога ). Перекусили, подивились довкола і потиснули далі.

19. Перед горою Діл, Женя каже, нам сюди, і показує кудись різко вправо в гущу лісу, в обрив. Їдемо за ним, а там чудова спускова стежка в Битків, з досить крутим нахилом, каміннями, серпантинами, буковим лісом - коротче ням ням ням !! 

20. Проїхали найкрутішу ділянку, Женя потім сказав, шо сраку добряче носило((: 

21. Бодя гарцює

22. Після чудового спуску, в Биткові заїхали на холодний квас, який остудив наші прогріті труби і додав нового драйву.

23. З Биткова апхілимо ще на одну горку з страшною назвою Велика Гига, переїжджаємо в село Молодьків  

24. Здалеку підйом виглядав страшно, особливо після випитого квасу і релаксації, але насправді все легко виїхалось

25. Період сінозберання 

26. Це приклад не дуже хорошої дороги, якої на всьому маршруті було дуже мало (: 

27. З Молодькова виїхали ще на одну горку, так так - підйомів було багато, але вони були дуже приємні (: і з тієї горки заїхали в с. Старуня. Заїхали оглянути знаменитий Старунський вулкан

28. А от і сам вулкан, зараз він дрімає, деколи собі підбулькуючи (: 

29. З Старуні виїхали на асфальт, але не на основну трасу, а на бічну - через с. Жураки, Підгір'я, Старі Богородчани, старий Лисець. Дорога весь час йде паралельно основній трасі, хороше покриття, і немає машин - кайфффф. За старими Богородчанами нарешті побачив  сонячну електростанцію. Також ше раз офігіли від кількості борщівнику і того, на які величезні площі поширилась ця зараза. 

Дякую хлопцям за компанію, за цікавий і приємний маршрут. Це було круто!! І, звичайно, ще раз посилання на трек - Любіжня - Пасічна - Старуня - ІФ (робіть поравку на те що трек не редагований (: )

Досліджуйте, насолоджуйтесь, мандруйте разом з ГориНаші - завжди вам раді!