понеділок, 23 січня 2017 р.

Гуляючи над хмарами

Після третього спрацювання будильника, я вже майже не спав, хоча бажання не вилазити з-під ковдри і провалитися далі в приємний сон, було надзвичайно сильне. Короткотривала внутрішня суперечка, зважування за і проти, і от я вже на ногах з думкою - нууу, добре, ок, нехай буде поїздка.
Прогноз погоди тішив нас картинками сонечка, штилем і +1. Але то ж тільки прогнози. Добравшись до Надвірної задумалися чи варто їхати, оскільки натяку на сонце не було навіть маленького, а ми ж хотіли побачити сонце. Ще раз перевірили прогноз погоди, на цей раз на картинках були хмарки, які посунули і в наші думки. Але ми їх швидко звідти прогнали, коли глянули на стан атмосфери крізь вебкамери, виявилось що на висоті небо було без жодної хмаринки, світило сонце, і здавалось навіть щебетали пташки (: Ваганням прийшов кінець, і от ми їдемо на Кривопільський перевал на зустріч Сонцю!

1. 

вівторок, 3 січня 2017 р.

Двадцять сімнадцять

Багато років поспіль святкування Нового року для нас відбувається в горах. 2015 рік ми зустріли в снігах і морозі, було гарно, але трохи холодно, проте спогади про той похід надзвичайно приємні і теплі - Двадцять п'ятнадцять. 2016 рік ми намагалися зустріти на Говерлі, а що з того получилось можна подивитись ось тут - Двадцять шістнадцять
План на святкування 2017 року довго не народжувався але в останній момент він все ж таки появився. Цього року ми не планували наметів в снігу, нічні вершини  і -25 за бортом (: Вирішили прогулятися в околицях Микуличина і насолодитися красою зимових Карпат, а потім забратися у хатку високо в горах і прислухатися до пісеньки Хата моя високо
Врешті хочу поділитися з Вами тим що побачили і що відчули. 

1. Гора Костел