Велосипедом до Синевіра

Шляхів до популярного озера Синевір багато, але таких, щоб можна було проїхати велосипедом всю дистанцію і не спішуватися - мало. Про один з таких маршрутів йтиметься далі.
Отже, давайте розглянемо варіант добирання до озера Синевір з Долини через Торунський перевал і село Лопушне. Переваги цього маршруту - порівняно не велика відстань 70 км, швидкість добирання, та можливість майже постійно їхати, не спішуючись  (з 70 км шляху пішки треба буде пройти приблизно 1 км, через не повністю ліквідовані завали, та струмки, які перетинають стежку), а також чудові гірські дороги і лісові стежки. Про цей маршрут я дізнався в минулому році, а в цьому році виріши дослідити його більш детально, і разом з тим почистити завали на чудовій ділянці шляху. Що з того вийшло дивіться нижче.

1.

2. До долини приїхали поїздом, а далі своїм ходом.

3. Був час і натхнення (:

4. Стартував я ще з трьома колєгами, які теж їхали на Синевір

5. Але наші шляхи в селі Лопушне розходилися. Хлопці їхали до озера трасою, через Міжгір'я.

6. Після 10 км спуску з Торунського перевалу, заїхав в село Лопушне, де, майже в кінці села, починається так звана "нова дорога". Дорога дуже якісна, але справжнє її призначення, так само як і інших подібних доріг в Карпатах, не зрозуміле. Єдине що спадає на думку, це вивіз лісу, масштаби вирубок там величезні.

7. Підйом не довгий, приблизно 3 км, але досить стрімкий. Потім дорога піде далі догори, але наш маршрут заходить в ліс і продовжується чудовою лісовою стежкою з плавним набором висоти

8. Основна мета поїздки була почистити стежку, а це приблизно 4 км, від завалів. Я був приємно здивований, коли побачив що це вже зробили до мене. І зрозумів, що самотужки сокирою  це завдання я б міг і не виконати. Також я хотів дослідити дороги в тому районі.

9. Стежка

10. Вона чудова

11. Місцями на стежці лежали вже новоповалені дерева, то я їх і прибирав

12. Після прибирання

13. А це місце сильних завалів, тому тут я навіть не пробував пускати в хід сокири. В цьому місці доведеться злізти з велосипеда

14. От ще одна перешкода, трохи вище якої протоптали вже нову стежу, але для велосипеда вона не підходить, тому довелось чистити

15. В процесі

16. Шлях вільний

17. Після вечірньої трапези, вирішив прогулятися на полонину (Синевірська Поляна, поблизу гори Озірна), яка була поруч , її видно з Синевіра, там ще є вежа мобільного зв'язку. Йшов я туди для того щоб подивитися чи не приходить туди часом нова дорога, якою  їхав (був впевнений що вона проходить через ту полонину і спускається до озера). Я був не правий! Дороги там не було. Були напівзакинуті хатки, і десь поруч дзвонили дзвіночки корів. Відсутність дороги трохи мене дезорієнтувала, адже я планував покататися по стежці без наплічника, а потім піднятися новою дорогою до початку стежки, але не тут то було. З думками - де ж та дорога - я пішов вниз, до роздоріжжя Вишківський Горган, Синевір, Лопушне - там я ночував. Намет не брав, спав під відкритим небом, було дуже тепло і комфортно - виспався так як вже давно не спав (: 

18. Зранку зустрів лісників, вони мене трохи просвітили в місцевій топографії, і в тому куди ж пішла нова дорога (((: Вирішив їхати з всіма речами, бо вже не знав куди мене занесе.

19. Трохи подуркував

20. Виїхав знову на нову дорогу, вирішив поїхати вверх, подивитися куди вона мене приведе. Менше ніж за кілометр підйому, побачив ось такий знак, і поворот вліво. В голові вже краще почала промальовуватися карта. Підозрюю, що цей поворот вліво виведе на ту полонину на якій я вже був, а вже звідти на озеро. Для пішоходів маршрут годиться, для велосипеда - ні, надто стрімко. 

21. Проїхав ще кількасот метрів і знову розвилка, тепер розгалужуються дві нові дороги. Дивлюсь на жпс і розумію, що дорога, та що справа, веде мабуть до Верхнього Бистрого (як потім вияснилось, я не помилявся). Їду далі вверх.

22. Ще кілометр підйому і перед мною прекрасний краєвид

23. Далі дорога стала рівною, без підйому і огинала гору, виїхав за поворот і побачив суцільні вирубки, їх там неосяжні території! 

24. Дорога ставала все гіршою і гіршою, але я їхав далі. Потім почув що хтось кричить. Зупинився. Як виявилось, два чоловіки на схилі збирали ожину і побачивши мене кричали мені, що там тупик. Дорогу не добудували, та й хто знає чи добудують, хіба що потреба буде для вивозу зрубаного лісу. Все це якось сумно. Розвернувся і поїхав вниз. Через 4 годину був в же в Долині, а ще через 30 хв сидів вже в поїзді додому (: 

Маршрут цікавий, і вартий того щоб туди приїхати ще, єдине що стримує це ділянка Долина - Лопушне по трасі. Місцями та дорога перетворилась в суцільну яму, їхати важко, особливо підйом-спуск  з Вишківського перевалу. Маю надію, що невдовзі візьмуться за ремонт тієї дороги. 

Трек маршруту

Вдалих вам мандрівок!