В гості до Зими

Коли на календарі вже зима, але за вікном середина осені - світить сонечко і ніякого натяку на сніг і мороз, то це означає, що саме час відправитись на пошуки справжньої зими. Вона ж мусить десь вже бути ((:
Обтрусивши піврічну пилюку з лижного спорядження запаковуємося в нашу пошукову-експедиційну машину і вирушаємо в сторони Говерли. План простий - добратися на Заросляк, заскітурити на вершину Говерли і спуститися успішно вниз. Що з того вийшло, дивіться далі

1. 

Про рятувальників і трохи про осінь

1.

Осінь. Золота осінь - пора коли люди кудись мандрують, спостерігають красоти, збирають дари лісу, десь лазять, бігають, плавають, літають. Але є певна категорія людей, яка витрачає декілька днів прекрасної (хоча деколи жахливої) осені не тільки для задоволення своїх естетично-мандрівних потреб, але і для отримання і підтримання особливих навичок - рятувальної справи в умовах гірськолижного курорту.  Справа серйозна, але дуже приємна - прошу заходити на екскурсію (: 

Трохи живих фотографій

Включаємо музику і дивимось картинки (: 

Велосипедом до Синевіра

Шляхів до популярного озера Синевір багато, але таких, щоб можна було проїхати велосипедом всю дистанцію і не спішуватися - мало. Про один з таких маршрутів йтиметься далі.
Отже, давайте розглянемо варіант добирання до озера Синевір з Долини через Торунський перевал і село Лопушне. Переваги цього маршруту - порівняно не велика відстань 70 км, швидкість добирання, та можливість майже постійно їхати, не спішуючись  (з 70 км шляху пішки треба буде пройти приблизно 1 км, через не повністю ліквідовані завали, та струмки, які перетинають стежку), а також чудові гірські дороги і лісові стежки. Про цей маршрут я дізнався в минулому році, а в цьому році виріши дослідити його більш детально, і разом з тим почистити завали на чудовій ділянці шляху. Що з того вийшло дивіться нижче.

1.

ВелоГоргани

Все почалось з того, що я дізнався від Бурса про існування одного чудового місця, захованого між горганськими вершинами - полонина Гича. І про туристичний притулок, який відновлювали Бурс і компанія - Карпатські Стежки, до слова, хлопці проводять грандіозні роботи по відновленню, ремонту гірських притулків, облаштуванню маршрутів інформаційними знаками, прибиранню, та багато чого іншого - заходьте до них на сайт, читайте, дивіться, і, звичайно ж, долучайтесь!!
Отже, отримавши ввідні дані, відразу почав в голові промальовувати маршрут і його варіанти. Способом добирання був обраний велотранспорт!(:  Все виглядало на те, що в ті краї треба їхати з ночівлею, оскільки шлях не відомий, а, отже, можливі блукання, пролягає в основному по гірських дорогах, і відстань не маленька. Варіант з ночівлею виправдовувався ще і тим, що не треба було брати намет, оскільки ночувати можна в притулку на Гичі. План складений, сідаю малювати маршрут і виходить наступне: Долина - Мислівка - пол. Гича - с. Слобода - о. Синевір - с. Лопушне - Торунський перевал - с. Вишків - Долина. Згодом, після обговорення маршруту з  Джоном, було зроблено деяку поправку, а саме, з Вишкова їхати вздовж річки Мізунка до Вигоди і далі в Долину.
Маршрут готовий, можна їхати, але проходять одні вихідні, наступні, потім ще одні, а воно якось не їдеться - то одне, то інше. Мабуть всьому свій час. І ось чергові вихідні,бажання катнути новий маршрут зашкалює, нові мавіки чекають пригод, спусків і болота, прогноз погоди якийсь не дуже оптимістичний, але не зважаю. Ледь не зупинило те, що ніхто не міг поїхати зі мною. Але все ж таки не розклеївся, зібрався і поїхав.
Трек маршруту
І от моя перша солопокатуха з ночівлею

1. То було круто!!

Околицями Дністра на двох колесах

Бажанню досліджувати, прокладати нові маршрути, бачити навколишні красоти не може завадити навіть надокучлива і затяжна спека.

На цей раз приглядаємось до району, де починається Дністровський каньйон. Роздивляємось карти, прокладаємо приблизну нитку маршруту, збираємось і вирушаємо в не близьку мандрівку. 

Забігаючи на перед, хочу сказати, що маршрут дуже цікавий, мальовничий, не дивлячись на  достатню кількість не надто цікавих ділянок, пізнавальний - побачили вживу так званих "Кашкетників", екстремальний - багато крутих спусків, для любителів апхілу там також буде чим зайнятись, і, звичайно, родзинка мандрівки - печера Думка 

Отже, основна ідея поїздки полягала в тому, щоб проїхати вздовж Дністра в низ по течії до точки А, а потім від точки А вверх по течії повернутися додому, їдучи максимально близько до самої ріки. Чи вдалося нам втілити ідею в життя дивіться і читайте нижче. 

Для нетерплячих - трек маршруту

1. 

У пошуках загублених скель

Вкотре переконуюсь, що загублені світи, поблизу місця де ти живеш, ще далеко не вичерпалися.
Цього разу сідлаємо наших коней і відправляємось на пошуки скель на лімницьких схилах. На слід древніх скель нас навів знайомий (за шо йому велика дяка) , гугл і місцеві мешканці. Район прекрасний як краєвидами, так і природними утвореннями - надзвичайно чиста річка, не велика кількість людей, мальовничі пейзажі!
Слова тут зайві, то треба бачити.

1. Долина Лімниці, внизу село Мединя - нам туди

В пошуках нових маршрутів

Якщо глянути на карту, то можна побачити безліч шляхів, доріг, стежок, і , здавалося б, що всі вони цікаві для покатушок, але насправді, вибір маршруту це складне завдання, бо хочеться щоб маршрут був ідеальний - відмінне поєднання підйомів і спусків, лісові стежки, і кам'янисті дороги, трохи болота, хоча краще і без нього, чудові краєвиди і так далі - здається ми такий знайшли! 

Женя пропонує їхати не їждженим ще маршрутом, який він виглядів у картах. Район для нас дещо знайомий, але не до кінця. Вирішили їхати ранковим недораховозом (яремчевозом) - дизелем в 9:22. Що з того вийшло, маєте змогу спостерігати нижче. Для не терплячих - трек маршруту (від Жені ) 

1. Забігаючи на перед (: 

Прив'язка карт до місцевості і створення map файлу

В попередній статті ми визначалися з навігаційним  програмним забезпеченням для вашого андроїд пристрою, розглянули основні функції OruxMaps, навчилися конвертувати топографічні карти під дану програму. 

Сьогодні ГориНаші продовжують картографічно - навігаційну тематику і мова йтиме про карти і прив'язку їх до місцевості.

Якщо у  вас є паперова топографічна карта, яку ви би хотіли використовувати в своєму GPS навігаторі, але ви не знаєте як це зробити, тоді ця стаття саме для вас. Умощуйтесь зручно, читайте уважно, пробуйте, вчіться - у вас все вийде! (: 

Думки про Думку

Травневі вихідні мали всі шанси перетворитись на диванний відпочинок, свої корективи додавала і погода, поливаючи все і всіх дощиком. Але бажання рухатись, відчувати приємну втому в м'язах, досліджувати нові території, вдихати аромати дикої весняної погоди остаточно перебороло всі лінощі і думки про не сприятливі погодні умови. 

Ще взимку випадково натрапив на фотографії мальовничої місцини з досить великою печерою, яка знаходиться порівняно не далеко від ІФ, а саме на околицях села Одаїв, на крутому березі Дністровського каньйону. Печера та називається Думка. Тому думка про подорож до Думки не покидала мене ще з зими.   

Гайки на велосипеді докручені, канапки в рюкзаку, координати в gps -сі, настрій бойовий - їдемо! Маршрут намагались прокласти так, щоб асфальту на нашому шляху було якнайменше  - нам це вдалось, з 95 км, асфальту було мабуть 10 км. 

Забігаючи на перед - трек маршруту

1. Стартували  з Франківська дорогою, яка колись була залізною 

Ґаджина - Ребра - беккантрі

Цього року ми вже робили спробу покататися в цій чудовій місцині, але погода мала свої, відмінні від наших, плани. Тому, надихавшись цілющого повітря, і наслухавшись потужного вітру з снігом, спустилися в село, де ще потім з боєм проривалися до цивілізації, оскільки на дорозі утворилися потужні снігові замети, які не давали вільно проїхати - але то вже минуле, яке перетворилося в легенди і байки (:
Погода як дівчина - непередбачувана, але завдяки погоднім магам - метеорологам, ми маємо змогу побачити поведінку цієї примхливої панянки на декілька днів вперед. І от заглянувши в прогноз погоди на найближчі дні, бачимо, що природа планує нам подарувати безхмарну, безвітряну, приємну по температурі погоду - фантастика - як тут не поїхати катнути!!! Збираємося і їдемо!

1. Почнемо з космосу! Цирк між горою Ребра і горою Менчул

Двадцять п'ятнадцять

 Новий рік це мабуть єдине свято в році, про святкування якого, говорять ще задовго до настання нового року. Які плани на Новий рік і де будеш святкувати - питання, якими починають обмінюватися ще навіть тоді, коли не почалася зима, і чим ближче до настання зміни років, тим ці питання стають інтенсивніші.
В багатьох людей склалися вже певні традиції святкування Нового року. І ми не стали виключенням. Традиційно наша компанія зустрічає настання нового року в горах. Цього разу ми обрали місце де мінімум комфорту і максимум романтики, де немає шуму міста, де тільки ти і декілька твоїх друзів, зорі, зимовий ліс і, звичайно ж - ГОРИ! Словами це не передати, можливо фотографії хоча б трохи спроможні відтворити весь той настрій. Тому запрошую до перегляду!

1. Поїхали!