Через Вододільний хребет на велосипеді

На носі чергові вихідні, метеоресурси знову пророкують сонце і тепло (цього року осінь неймовірна!), і, передчуття свята душі і тіла вже висить у повітрі - гори чекають, гори запрошують! Залишилося вирішити одну невеличку проблемку - придумати маршрут, куди можна поїхати, так щоб: 

- гарно

- малолюдно

- накатисто

- на два дні

- бажано нове місце 

- гарні спуски і підйоми

- без надто сильних логістичних проблем 

Ого, скільки критерії, подумав я, і сів вивчати карти. А маршрут все не приходив до голови. Аж раптом, згадую, що ніколи не був на досить відомому карпатському хребті, який розділяє Закарпатську область і Львівську - Вододільний хребет з найвищою точкою - г. Пікуй (1408м). Єєєп - напрямок є, далі справа за планом! (: Малювання нитки маршруту, аналіз градієнтів, відстаней, часу, вивчення карт та розкладу руху поїздів - план готовий! 

1.

Вихідні - поїхали!

Традиційно - більше фото

Західні Бескиди - світ неймовірних трейлів

Минув рік від моменту мого знайомства з затишними і чепурними Західними Бескидами. Ще на початку тієї подорожі я зрозумів, що то любов з першого погляду, і, що, я обов'язково туди повернусь. І ось, дочекавшись знову осені - пора, коли гори випромінюють настільки сильні феромони, що встояти неможливо, не дивлячись ні на які перешкоди - я знову прокладаю маршрут, вивчаю метеокарти і прогнози погоди, готую велосипед - я в передчутті надзвичайної пригоди!

1. Ось такі вони зелені Західні Бескиди - кордон Польщі і Словаччини 

Отже, перевірте тиск в колесах, розблоковуйте підвіску і вйо на бескидські трейли!

Більше фото за посиланням

Дах Старого Світу - Монблан 4810

Періодичне обертання свого тільця під сонцем на пісочку/гальці/камінні під вмиротворюючий шум хвиль протягом тривалого часу не є нашою пристрастю (саме так, вузько, ми уявляємо класичний відпочинок на морі ((: ). А ось декілька днів такого відпочинку після прекрасних, чарівних, неймовірних гір - це саме те що треба! Але, стоп! - море було потім.. спершу прекрасність!

традиційно, фотографій багато, тому запрошую до перегляду сюди і сюди - там ще багато цікавого (: 

1. 

Дана розповідь покликана розповісти про наш варіант сходження на вершину гори Монблан (4810) класичним маршрутом - акліматизація, нитка маршрут, вузлові точки, ціни, терміни і тд. - все те, що може частково допомогти вам здійснити власне сходження. Дана розповідь не є інструкцією по сходженню. Інформації про добирання, проживання не в горах, харчування, ціни і тд. буде не багато. Якщо виникнуть питання, відповідей на які ви не знайдете нижче, залишайте коментарі, залюбки відповім. Також хочу попередити, що з 2019 року вступають в дію певні правила сходження на Монблан по класичному маршруту з Французької сторони гори, а саме отримання дозволу на сходження. Дозвіл являтиме собою резервацію одного з трьох притулків, які є на маршруті. Більш детально читайте тут 

Запрошую у віртуальну подорож на схили Монблану!

Рахів - Памір - Ворохта або триденне перезавантаження

Доїхати до розвилки і повернути наліво, потім 700 метрів підйому, тааак - але це по прямій, значить десь кілометр, потім серпантини.. хм по горизонталях градієнт злий... блін, чого тут так багато гілок, отт.. ше б трохи і залізла б шпиці, шо там з водою, може б набрати? та нє - після підйому.. а там думаєш буде вода? - та пофік, шось придумаю. о, підйом - давай давай даааавввааайй - хеееехх виїхав, ніби не погано зайшло! передача, пееереееддачаа, блін, шо так складно було швидше переключитися..? іти важче ніж їхати, але я тут не стартану. оо, вже  гребінь - круто! йоооокаламене , оце видд!! скинь передачу, тьфуу блін, як болото потрапило на соску гідратора!?
...
Весна цього року дозволила катати в горах досить рано, тому уже на кінець квітня сили і навички повернулися з зимової сплячки, а це означало, що можна приступати до реалізації планів, які народжувалися довгими зимовими вечорами - ююхууу!
Оскільки минулий велорік завершився (нуу, майже завершився) дуже крутою кількаденною поїздкою, вирішив продовжити такі ж подорожі в цьому році. За зиму багато планів було перенесено з голови на карту. І ось настав час обирати один з маршрутів і рушати в пригоду. Вибір впав на не найпростіший, проте, як на мене, найкрасивіший трек - від Рахова до гори Стіг - Шибене - Гринявський масив - Перкалаба - Памір - Верхній Яловець - Яблуниця - г. Скупова - Верховина - Ворохта
Все вже готове, залишилося знайти компанію, а це, виявилося, найскладнішим завданням в підготовчому етапі (: Пошук компаньйонів успішно провалився, тому після деяких вагань, розмов і відмазок - сідаю в поїзд і починаю свою триденну пригоду наодинці з горами, природою, собою!

1.

Тенерифські пригоди

Як то часто буває, речі, які не входять в нашу повсякденність, можуть видаватися нам нереальними, недоступними, захмарними. Ось чому такі топоніми, як Канарські острови, Тенерифе, які я чув вже давно давно, і про які навіть багато цікавих розповідей від знайомих наслухався, я сприймав як іншопланетні, недосяжні місця.
Але на все свій час (: Вкотре переконався, що чим ближче ти стикаєшся з чимось, що раніше здавалося тобі непідсильним, тим простішим, ближчим, і далеко незахмарним воно стає ((:
Далі без ліричних (принаймні постараюсь ((: ) відступів поділюся з вами нашим досвідом подорожі до Канарських островів, а саме до острова Тенерифе і перебування там.
Традиційно фотографій назбиралося чимало, тому кому цікаво запрошую до перегляду сюди, і сюди

1.

Краєм Сколівських Бескидів

Якщо їхати на скелі Довбуша (ті, що біля Бубнища), то треба придумати якийсь цікавий спосіб туди добратися. Трохи проаналізувавши карти, намалював собі такий маршрут - Болехів - Танява - Труханів - Сукількські верхи - гора Беньки, гора Лопата - Сколе - Труханів - Скелі Довбуша.

Потягом приїхав до Болехова, зайшов в улюблений Шанс на каву і вйо на маршрут!
Забігаючи на перед - трохи статистики, завантажити трек, більше фотографій

1. Поїздка була соло, тому на фотках майже немає людей (((: 

Поїхали!