Трохи живих фотографій

Включаємо музику і дивимось картинки (: 

Велосипедом до Синевіра

Шляхів до популярного озера Синевір багато, але таких, щоб можна було проїхати велосипедом всю дистанцію і не спішуватися - мало. Про один з таких маршрутів йтиметься далі.
Отже, давайте розглянемо варіант добирання до озера Синевір з Долини через Торунський перевал і село Лопушне. Переваги цього маршруту - порівняно не велика відстань 70 км, швидкість добирання, та можливість майже постійно їхати, не спішуючись  (з 70 км шляху пішки треба буде пройти приблизно 1 км, через не повністю ліквідовані завали, та струмки, які перетинають стежку), а також чудові гірські дороги і лісові стежки. Про цей маршрут я дізнався в минулому році, а в цьому році виріши дослідити його більш детально, і разом з тим почистити завали на чудовій ділянці шляху. Що з того вийшло дивіться нижче.

1.

ВелоГоргани

Все почалось з того, що я дізнався від Бурса про існування одного чудового місця, захованого між горганськими вершинами - полонина Гича. І про туристичний притулок, який відновлювали Бурс і компанія - Карпатські Стежки, до слова, хлопці проводять грандіозні роботи по відновленню, ремонту гірських притулків, облаштуванню маршрутів інформаційними знаками, прибиранню, та багато чого іншого - заходьте до них на сайт, читайте, дивіться, і, звичайно ж, долучайтесь!!
Отже, отримавши ввідні дані, відразу почав в голові промальовувати маршрут і його варіанти. Способом добирання був обраний велотранспорт!(:  Все виглядало на те, що в ті краї треба їхати з ночівлею, оскільки шлях не відомий, а, отже, можливі блукання, пролягає в основному по гірських дорогах, і відстань не маленька. Варіант з ночівлею виправдовувався ще і тим, що не треба було брати намет, оскільки ночувати можна в притулку на Гичі. План складений, сідаю малювати маршрут і виходить наступне: Долина - Мислівка - пол. Гича - с. Слобода - о. Синевір - с. Лопушне - Торунський перевал - с. Вишків - Долина. Згодом, після обговорення маршруту з  Джоном, було зроблено деяку поправку, а саме, з Вишкова їхати вздовж річки Мізунка до Вигоди і далі в Долину.
Маршрут готовий, можна їхати, але проходять одні вихідні, наступні, потім ще одні, а воно якось не їдеться - то одне, то інше. Мабуть всьому свій час. І ось чергові вихідні,бажання катнути новий маршрут зашкалює, нові мавіки чекають пригод, спусків і болота, прогноз погоди якийсь не дуже оптимістичний, але не зважаю. Ледь не зупинило те, що ніхто не міг поїхати зі мною. Але все ж таки не розклеївся, зібрався і поїхав.
Трек маршруту
І от моя перша солопокатуха з ночівлею

1. То було круто!!

Околицями Дністра на двох колесах

Бажанню досліджувати, прокладати нові маршрути, бачити навколишні красоти не може завадити навіть надокучлива і затяжна спека.

На цей раз приглядаємось до району, де починається Дністровський каньйон. Роздивляємось карти, прокладаємо приблизну нитку маршруту, збираємось і вирушаємо в не близьку мандрівку. 

Забігаючи на перед, хочу сказати, що маршрут дуже цікавий, мальовничий, не дивлячись на  достатню кількість не надто цікавих ділянок, пізнавальний - побачили вживу так званих "Кашкетників", екстремальний - багато крутих спусків, для любителів апхілу там також буде чим зайнятись, і, звичайно, родзинка мандрівки - печера Думка 

Отже, основна ідея поїздки полягала в тому, щоб проїхати вздовж Дністра в низ по течії до точки А, а потім від точки А вверх по течії повернутися додому, їдучи максимально близько до самої ріки. Чи вдалося нам втілити ідею в життя дивіться і читайте нижче. 

Для нетерплячих - трек маршруту

1. 

У пошуках загублених скель

Вкотре переконуюсь, що загублені світи, поблизу місця де ти живеш, ще далеко не вичерпалися.
Цього разу сідлаємо наших коней і відправляємось на пошуки скель на лімницьких схилах. На слід древніх скель нас навів знайомий (за шо йому велика дяка) , гугл і місцеві мешканці. Район прекрасний як краєвидами, так і природними утвореннями - надзвичайно чиста річка, не велика кількість людей, мальовничі пейзажі!
Слова тут зайві, то треба бачити.

1. Долина Лімниці, внизу село Мединя - нам туди

В пошуках нових маршрутів

Якщо глянути на карту, то можна побачити безліч шляхів, доріг, стежок, і , здавалося б, що всі вони цікаві для покатушок, але насправді, вибір маршруту це складне завдання, бо хочеться щоб маршрут був ідеальний - відмінне поєднання підйомів і спусків, лісові стежки, і кам'янисті дороги, трохи болота, хоча краще і без нього, чудові краєвиди і так далі - здається ми такий знайшли! 

Женя пропонує їхати не їждженим ще маршрутом, який він виглядів у картах. Район для нас дещо знайомий, але не до кінця. Вирішили їхати ранковим недораховозом (яремчевозом) - дизелем в 9:22. Що з того вийшло, маєте змогу спостерігати нижче. Для не терплячих - трек маршруту (від Жені ) 

1. Забігаючи на перед (: 

Прив'язка карт до місцевості і створення map файлу

В попередній статті ми визначалися з навігаційним  програмним забезпеченням для вашого андроїд пристрою, розглянули основні функції OruxMaps, навчилися конвертувати топографічні карти під дану програму. 

Сьогодні ГориНаші продовжують картографічно - навігаційну тематику і мова йтиме про карти і прив'язку їх до місцевості.

Якщо у  вас є паперова топографічна карта, яку ви би хотіли використовувати в своєму GPS навігаторі, але ви не знаєте як це зробити, тоді ця стаття саме для вас. Умощуйтесь зручно, читайте уважно, пробуйте, вчіться - у вас все вийде! (: 

Думки про Думку

Травневі вихідні мали всі шанси перетворитись на диванний відпочинок, свої корективи додавала і погода, поливаючи все і всіх дощиком. Але бажання рухатись, відчувати приємну втому в м'язах, досліджувати нові території, вдихати аромати дикої весняної погоди остаточно перебороло всі лінощі і думки про не сприятливі погодні умови. 

Ще взимку випадково натрапив на фотографії мальовничої місцини з досить великою печерою, яка знаходиться порівняно не далеко від ІФ, а саме на околицях села Одаїв, на крутому березі Дністровського каньйону. Печера та називається Думка. Тому думка про подорож до Думки не покидала мене ще з зими.   

Гайки на велосипеді докручені, канапки в рюкзаку, координати в gps -сі, настрій бойовий - їдемо! Маршрут намагались прокласти так, щоб асфальту на нашому шляху було якнайменше  - нам це вдалось, з 95 км, асфальту було мабуть 10 км. 

Забігаючи на перед - трек маршруту

1. Стартували  з Франківська дорогою, яка колись була залізною 

Ґаджина - Ребра - беккантрі

Цього року ми вже робили спробу покататися в цій чудовій місцині, але погода мала свої, відмінні від наших, плани. Тому, надихавшись цілющого повітря, і наслухавшись потужного вітру з снігом, спустилися в село, де ще потім з боєм проривалися до цивілізації, оскільки на дорозі утворилися потужні снігові замети, які не давали вільно проїхати - але то вже минуле, яке перетворилося в легенди і байки (:
Погода як дівчина - непередбачувана, але завдяки погоднім магам - метеорологам, ми маємо змогу побачити поведінку цієї примхливої панянки на декілька днів вперед. І от заглянувши в прогноз погоди на найближчі дні, бачимо, що природа планує нам подарувати безхмарну, безвітряну, приємну по температурі погоду - фантастика - як тут не поїхати катнути!!! Збираємося і їдемо!

1. Почнемо з космосу! Цирк між горою Ребра і горою Менчул

Двадцять п'ятнадцять

 Новий рік це мабуть єдине свято в році, про святкування якого, говорять ще задовго до настання нового року. Які плани на Новий рік і де будеш святкувати - питання, якими починають обмінюватися ще навіть тоді, коли не почалася зима, і чим ближче до настання зміни років, тим ці питання стають інтенсивніші.
В багатьох людей склалися вже певні традиції святкування Нового року. І ми не стали виключенням. Традиційно наша компанія зустрічає настання нового року в горах. Цього разу ми обрали місце де мінімум комфорту і максимум романтики, де немає шуму міста, де тільки ти і декілька твоїх друзів, зорі, зимовий ліс і, звичайно ж - ГОРИ! Словами це не передати, можливо фотографії хоча б трохи спроможні відтворити весь той настрій. Тому запрошую до перегляду!

1. Поїхали! 

GPS навігація на Android пристроях

Ще зовсім не давно, років 10 назад, для орієнтування на місцевості переважно користувалися картою, компасом, вміли визначати азимут і рухатися по ньому. Електронні прилади навігації, в більшості випадків, були не доступні простим смертним.
Сучасні технології значно спростили, зробили набагато доступнішим і точнішим процес орієнтування. Завдяки GPS навігації (англ. Global position system  - Глобальна система позиціонування), зараз кожен може себе відчути штурманом, провідником, чи першовідкривачем, маючи у своєму розпорядженні смартфон, який підтримує функцію GPS. Отже, дана тема буде присвячена опануванню функції GPS на вашому розумному телефоні, який працює на операційній системі Android
Другу частину цієї теми можна знайти, клікнувши сюди

Відразу зроблю ліричний відступ і внесу ясність - наявність GPS  і вміння ним користуватися не означає, що у вас автоматично з"являються туристичні навички (якщо їх не було), вміння поводитись в екстремальних ситуаціях, вміння виживати в не домашніх умовах, зрештою, вміння орієнтуватися на місцевості (акумулятори і батареї завжди розряджаються в найнеобхідніший момент), тому перед тим як вирушати до глухих і диких місць, які ви намітили на карті, подумайте чи ви до цього готові! 

Осінь проводжали

Осінь це творча пора року, це час для роздумів і споглядання, це час збору урожаю, це час змін і переформатування, осінь це гриби, ожина, яблука, іній, бездонне синє небо, горіхи, гогодзи, всеможливі кольори, відсутність купчастих хмар і наявність химерних перистих, це тиша, це запах сухої трави, це тумани і яскраве сонце, це холодний вітер і короткі дні. Проявів осені безліч - в кожного вони свої.
Ловили момент насолодитися цим всім ще до переходу природи в наступну фазу круговороту - зловили, чим і ділимося з Вами!

1. Ранок був прохолодний, але неймовірний

Подорож вздовж кордону і не тільки

Коли на вулиці вже давно літні зелені кольори змінились на сірі осінні, коли за вікном холодний вітер розганяє свинцеві хмари, час згадати про яскраве тепле карпатське літнє сонце, духм"яний запах покосів, смак ягід, раптові грози, багато кілометрів, які треба пройти, краєвиди. які ще довго потім сняться!
Горнятко духм"яного чаю допоможе вам перенестись на декілька місяців назад...
То був липень, і то був 8-денний похід вздовж україно-румунського кордону через Мармароси на Чорногору. Отож, ГориНаші запрошують Вас до перегляду мандрівки.

1.Багато тисяч років назад головними ландшафтними дизайнерами в цих місцях були льодовики. Якшо розгорнути на повний екран фотографію і уявити ті давні часи, то можна вживу побачити як формуються троги і кари, як відступає льодовик і як утворюється озеро, як росте трава і бігають звірі. Просто уявіть!

Если Вы иностранец / If You are forigner ..

Привет всем! Если Вы иностранец, и хотите узнать о нас больше, воспользуйтесь, пожалуйста, переводчиком. Он расположен под заглавной фотографией, на правой панели.
 Наш сайт развивается, и вскоре будет представлена многоязычная версия страницы. Просим извинения за такие неудобства.

Hey everyone! If You are foreigner and want to learn about us more, please, use the translator. Translator button is located under the title photo on the right panel.
Our website is in developing and soon we will represent multilingual version of this webpage. Sorry for the temporary inconvenience

Про Ваш власний шлях

Час відпусток настає, погода сприяє - пора збиратися на відпочинок в Карпати.
Якщо жоден з безлічі маршрутів, які пропонують Вам, не підходить, в такому разі #ГориНаші допоможуть прокласти Ваш власний маршрут.
Ми прагнемо зробити Ваш відпочинок максимально цікавим, незабутнім, пізнавальним, тому виходимо за рамки класичних пропонованих маршрутів і даємо можливість прокладати маршрут власноруч.
Якщо ви ніколи не прокладали маршрут в горах, то ось як це виглядає на практиці. Ви звертаєтесь до #ГориНаші, вказуєте приблизний або повноцінний маршрут, ми його обговорюємо, надаємо повну попередню консультацію по тій місцевості, підказуємо на що би варто було звернути увагу на цьому маршруті, альтернативні шляхи (легші для проходження, або ж, навпаки, важчі, красивіші види і тд.), "злачні місця", тобто гриби, ягоди, і тд. і вирушаємо в дорогу. Все просто!

Отже, відкривайте карти, обирайте цікавий для Вас район Українських Карпат, прокладайте свій власний шлях та вирушайте з ГориНаші у Карпатські пригоди, відчуйте себе дослідником, першопрохідцем!!
А якщо Ви не бажаєте власноруч малювати нитку маршруту, тоді вам сюди (УВАГА!! Перелік маршрутів у розділі "Каталог Маршрутів" далеко не повний! Ви можете звернутися до нас і уточнити список пропонованих нами маршрутів.)
Звертайтеся, завжди раді Вам!

Велосипедом з Микуличина в Делятин через Космач

Зовсім недавно розповідав вам про нашу з Уляною експедицію по Запрутських Горганах. Три дні ходили ми тими горами і мене ніяк не покидала думка, що треба сюди приїхати на велосипеді, оскільки дороги і стежки там повністю придатні для пересування цим видом транспорту.
Час близиться до вихідних, плануємо пройтись пішки знову кудись в цікаві місця, але дивимось прогноз погоди, а там вимальовують дощі, не сильні, але дощі. Поїздка поки відкладається, бо ходити по мокрому якось не дуже хочеться. Обдумуємо з Джоном () одноденну поїзду на роверах, бо все ж таки - їздити по мокрому, то не ходити(((: Сходимось на тому, що треба їхати з Микуличина в район Ротила і Грегота, тобто в серце Запрутських горган. Виїзд запланували на п"ятницю, в прогнозі намальований дощ, але не сильний, домовились на 3:10 на пероні. Кажуть наші поїзди переважно запізнюються з прибуттям або з відправленням. Тієї ночі по поїзду можна було звіряти годинник. Ми упустили такий факт, що графік поїздів на літо змінюється і, тому, коли я увійшов на вокзал в 3:08 і на разслабоні пройшов на перон, то був дуже здивований почувши оголошення шо поїзд Івано-Франківськ - Рахів відправляється і в цей момент двері поїзда перед якими стояв Женя зачинилися, поїзд почав рухатись. Сідаємо на своїх педальних коників і тиснемо по перону, намагаємося догнати голову дизеля, там машиністи, може нас побачать і зупинять раховаза. Догнали, перегнали, помахали руками, поблимали ліхтарями, нас побачили, але не відреагували. Мені навіть тоді здалося шо я помітив лукаву посмішку на обличчі одного з машиністів, мовляв, ха-ха - треба розклад дивитися і вчасно приходити.. Блін, шо робити? моментом вирішуємо їхати далі за потягом до станції Бистриця, може вдасться перехопити його там. Женемо по сонній платформі шо є сил. Перегнали потяг. Але перон закінчився і почалися рейки, шпали, коротче в поїзда явна перевага. Але печемо далі, не здаємося. Ще якась мить і ми вже за кількасот метрів від станції, але чуємо і бачимо шо поїзд уже сказав ту-ту і поїхав далі.. журбинка, розчаровані, на додачу Женя ще й стукнувся коліном і рукою - не встигнув відчепити контакт і завалився. Неквапливо повертаємось в нічне місто, міркуємо шо робити. Було декілька ідей, наприклад йти на автобус на Гуту, або на ранковий раховоз, але зрештою розїжджаємося по хатах, вирішуємо їхати в суботу нічним, з поправкою на розклад поїзда ( він тепер відправляється в 3:08).

В кінці розповіді вас очікуватиме трек маршруту, кому не терпиться вже його побачити можете скролити(((:

1.Забігаючи, чи то заїжджаючи на перед((: десь в горах на полонині ((: перед нами г. Товстий, за нею Горді-Доброкіївська.

Про особисті відкриття - Запрутські Ґоргани

Багато років тому викладач з картографії повів нас в Гаджину через Костричу. Стартували ми з Кривопільського перевалу, і от коли піднялися на перший горбок, на якому стоїть ретранслятор, викладач просвітив нас про гірські хребти і вершини, які були далеко навпроти - Покутсько-Буковинські Карпати, або як їх ще називають - Запрутські Ґоргани. Такі назви як Рокита Велика і Мала, Лисина Космацька, Грегіт, Ротило, Біла Кобила, були для мене тоді як якась мантра, яку важко осягнути і знайти її витоки. Таке сприйняття тої частини Карпат тривало ще деякий час, доки ми не зібралися туди на велосипедах, ось тут. Планували тоді через хребет Ліснів горами потрапити на Кривопільський перевал. В результаті, спромоглись тільки на Ліснів, далі обрали неправильну дорогу і спустились в Татарів. Спроба була не вдалою. Ще через деякий час, знову ж таки велосипедом, я таки потрапив на Рокиту. Але всі інші вище згадані вершини залишались для мене Терра Інкогнітою(: Хоча, ні, на одній якось таки довелось побувати
Коли наближаються вихідні, проблема вибору куди поїхати завжди актуальна. Але цього разу напрямок обрався досить швидко і без вагань - отже вирушаємо досліджувати Покутсько-Буковинські Карпати, або Запрутські Ґоргани.
Нитка маршруту - с. Микуличин - г. Костел - г. Рокита Мала - г. Рокита Велика - г. Маковиця -  г. Штеришора - г.Лисина Космацька - г. Ротило - г. Гордя - пер. Ріжі - Ворохта
Трек маршруту можна скачувати. Для ти, кому зручніше GPSies - трек

1.

Кострич - Маришевська, або прогулянка в околицях Чоргогірського хребта

Кострича це одне з улюблених місць. Кожного разу прогулюючись полонинами з видам на Чорногірський хребет відкриваю для себе щось нове. Цього разу випробували швидкий маршрут на цей хребет від КПП Карпатського Національного парку (дорога на Заросляк, Завоєли). По карті шлях виглядає коротким без надмірних взлетів і надмірних напружень. Якшо ви очікуєте фрази "але це зовсім не так", то спішу вас розчарувати - наші сподівання виправдались, не часто так буває, але підйом був легким і досить швидким! але все про все по черзі.

1.

В Карпатах майже зима

 Гори, зазвичай в цю пору, вкриті білосніжною ковдрою, і в дрімоті чекають весну. Цьогорічна зима, наразі, не дуже тішить нас снігом. Але, не дивлячись на це, Карпати не втрачають свою красу та привабливість, а навпаки - заворожують своїм середньосічневим не стандартним виглядом!

Хочете побачити це? - заходьте в гості! Хочете не тільки бачити, а й відчувати на собі красу зимових гір - приєднуйтесь до ГориНаші!

Про змінність незмінного, або про зимові Карпати

Ви помічаєте ранки? Ви помічаєте вечори?
Для мене кожен ранок це споглядання за станом неба, за тим на скільки сонце змістилось відносно схилу гори, якого кольору хмари, як швидко диск сонця встає з-за горизонту, чим пахне вітер і куди гонить хмари... Цей процес триває не довго, але часу використаного для медитативного споглядання, достатньо для усвідомлення того, що завтра знову буде ранок і він буде зовсім інший, ніж сьогоднішній!
Для мене кожен вечір це є споглядання за станом неба, за тим на скільки сонце змістилось відносно схилу гори, якого кольору хмари, як швидко диск сонця сідає за горизонт, чим пахне вітер і куди гонить хмари... Цей процес триває не довго, але часу використаного на медитативне споглядання достатньо для усвідомлення того, що завтра знову буде вечір і він буде зовсім інший, ніж сьогоднішній!
Ідентичні процеси з не ідентичними наповнюваними.
Витратьте декілька хвилин і побачте свої ранки і свої вечори - Ви будете здивовані наскільки вони різні щодня, хоча знаходяться в незмінному замкненому циклі.
Витратьте декілька днів на мандрівку Карпатами з ГориНаші і зарядіться цілющою енергією гірських зимових ранків і вечорів!
А ось мої ранки і вечори.

1. Іноді дуже поспішаєш, але перед таким ранком неможливо не зупинитись