За тиждень до Нового року

А пам'ятаєте казку про Дванадцять місяців, як дівчинка пішла взимку в ліс по підсніжники, і зустріла там 12 легенів, які виявилися місяцями року в людській подобі, і які допомогли дівчинці з підсніжниками, перетворивши на короткий час суворий зимовий ліс на весняний?
На жаль, нам не пощастило зустріти тих персонажів, але відчуття того, що десь поруч відбуваються саме такі події як описано в казці, не покидало нас протягом всієї мандрівки - на календарі 25 грудня, а в Карпати прийшла весна! - і як тут не повірити в казку?! Далі майже без слів, лишень відбитки того що бачили.

1. 

Запрошую зануритись в казку!

Trail weekend, або про нові велошляхи (:

Скільки би ті гори не обходив, як би добре не знав ту чи іншу місцевість, завжди трапляються незвідані, приховані, чудові стежки, які ніби причаївшись, чекають багато років, щоб проявити себе тобі саме тут і саме зараз. І віднайшовши їх, ти усвідомлюєш як круто перетинаються життєві стежки з Карпатськими, на скільки сильний симбіоз цих двох сутностей - ти щасливий, ти тут і зараз!
А тепер від роздумів до дій (: Зовсім недавно гуляли в районі гори Ягідна, що знаходиться на Ліснівському хребті поблизу Микуличина і Татарова. Глянувши на карту вирішив пройтися стежками, якими ще не ходив - стартували від відпочинкового комплексу Коруна, підйом на хребет Ліснів, г. Ягідна, спуск в урочище Бредулець (початок Микуличина, поблизу входу в Женецьке урочище, відоме своїм водоспадом Гук). Прогулянка була чудовою, золоті барви осені робили її кольоровою, а пройдені стежки промовляли - тут треба катнути на велосипеді! ((: І ось знову вихідні, прогноз погоди сприятливий, збір необхідного, поїзд (який мене навіть цього разу не дратував (: ), і ми вже на шляху до вершини г. Ягідна

1.

Поїхали! 

Велосипедом по Західних Бескидах

Обожнюю відчуття коли ідея, яка вже місяцями сидить в тебе в голові, трансформується в план, а той план успішно реалізується. Коли кожен кілометр задуманого візуалізується настільки, що виникає відчуття повного занурення. Коли передчуття пригоди не дає спати. Коли вкотре дивишся на ізолінії і відчуваєш приємну втому в ногах, і шум вітру у вухах!
Саме так було і цього разу. Ідея проїхатися по прикордонній частині Бескидів виношувалася вже давно, дозрівала, набирала сил, розросталася, і ось все готово, прогнози віщують безхмарне бабине літо, дерева одягаються в золото, виблискуючи барвами на сонці, а ми рушаємо в пригоду!
Поїхали!

1. Традиційно - більше фоток тут

Південно-Карпатські походеньки - Ретезат + Фегераш

Пам'ятаєте ще зовсім недавно розповідали вам про чудову мандрівку масивом Родна, що знаходиться в Румунських Східних Карпатах, і обіцяли що незабаром буде продовження? Пам'ятаєте? так? ну то ок, до вашої уваги мегабайти фотографій і багато букв вражень з іншої прекрасної мандрівки Південними Карпатами!
Румунські Карпати дуже різноманітні і цікаві гори, в багатьох проявах вони абсолютно не подібні до Українських Карпат, але, все ж, є і багато спільного - прогуляйтесь віртуально з нами масивами Ретезат (Munții Retezat) і Фегераш (Munții Făgăraș) і побачте на власні очі те все шо бачили ми! Сподіваюся ця розповідь надихне вас вирушити у свою мандрівку Південними Карпатами, а подальша інформація стане в пригоді (:

1.

Масив Родна - або трохи інших Карпати

Вихідні присвячені дню народженню країни мали бути достатньо довгі, прогнози погоди тішили сонечком і ясним небом, тому було цілком зрозуміло що кількість бажаючих відпочити в Українських Карпат перевищить всі особисті гранично-допустимі норми і унеможливить будь які спроби "усамітнитись десь в горах". Але бажання побути з горами на одинці було сильним, тому досить швидко народився чудовий план їхати в Карпати але не Українські, де точно не буде  безперервного "добрийденьпривіт" на гірських стежках - ми їдемо в Румунські Карпати! (відразу в голові зазвучали звуки гарної пісеньки, яку почув у фільмі Жива ватра, до речі фільм дуже крутий, раджу подивитися!)

Поїхали, Родна кличе!

Покутські і Буковинські велогори

За вікном ще пролітав сніг, а ми вже вкручували в підйоми, летіли вниз посеред букових пралісів, вдихали ароматне повітря зелених полонин і насолоджувалися видом на чудернацькі скелі - ну так, звичайно що віртуально, в уяві, малюючи маршрут на карті і сподіваючись, що невдовзі наступить тепло, зійде сніг, підсохне болотце і ми зможемо відчути всі ці прекрасні моменти в реальному житті (:
Ідея покататись Косівськими і Вижницькими горбами з буковими лісами виношувалася вже досить довго. Ще з студентських часів ті гори мені запам'яталися чудовими краєвидами, мальовничими скелями, і феншуйними лісовими стежками (але чомусь стрімкі підйоми в моїй голові не відклалися (: але про то пізніше).
Довго ми чекали на вище перелічені умови для поїздки, оскільки літо ніяк не хотіло приходити. І ось, сидячи на кухні і обговорюючи стратегічні велоплани з колєгами  ((:, ми усвідомили що всі планети складаються так, як нам треба - Любомир планує взяти участь у змаганнях Гуцул Трофі і люб'язно пропонує їхати з ним до Косова, за шо йому величезне дякую!, прогноз погоди ідеальний, хоча Джон сказав - ідеальний для польоту на паропланах - прогнозували незначний вітер, ровери готові, ми готові - вжуххх і ми в Косові (доречі то дійсно було вжухх, оскільки дорога до Косова зараз шикарна!) на старті прекрасних пригод!

І так, поїхали!

1. Як там зараз модно казати - без фільтрів і фотошопа! ((: 

По конях!

Цього року погода нас не дуже тішить теплою і сухою весною. Ще від початку березня в нас часто з'являлися нав'язливі думки вигуляти наших педальних коників по полонинських верхах. Але наші пориви обривалися  так само стрімко як і сприятливі сонячні весняні дні - то сніг, то дощ, то знову сніг і знову дощ...
Так тривало аж практично до початку літа (24.05 - минулого року в цей час ми вже накатали по горах багато кілометрів). Наші коники дуже норовисті і не хотіли більше очікувати (: тому скориставшись погоднім вікном (хоча багато прогнозних сервісів пророкували дощ) ми сіли у поїзд і поїхали слухати стук серця на підйомах і шум вітру у вухах на спусках! єєєєсссс

1. Я ж кажу - норовиста тваринка (: 

Павлівський камінь

Великодні свята - час відпочинку, і великої кількості їжі (: Щоб сповна насолодитися і одним і другим, вирішили не сидіти дома, а розвідати ще один цікавий, не складний маршрут вихідного дня з медитативними прекрасними краєвидами і мальовничими скелями.

1. Павліський камінь - невеличкий скельний масив, який знаходиться у заповідному урочищі Липівка-Дубшара неподалік смт. Рожнятів Івано-Франківської області 

OruxMaps - прокладання маршрутів за допомогою BRouter. Створення офлайн карт

ГориНаші вітають всіх з приходом весни і нового активного сезону мандрування.
Незабаром тепле весняне сонце просушить дороги і стежки, і ми зможемо повноцінно мандрувати і досліджувати незнайомі для нас території.
Щоб зробити ваші мандри продуктивнішими ГориНаші продовжують цикл статей про GPS навігацію на Android пристроях за допомогою програми OruxMaps. З попередніми статтями ви можете ознайомитись за посиланнями - GPS навігація на Android пристроях і Прив'язка карт до місцевості і створення map файлу.
В даній статті будемо продовжувати говорити про корисні можливості OruxMaps, а саме:
1) Автоматичне прокладання маршруту за допомогою сервісу BRoute;
2) Створення Офлайн карт з Онлайн карт 

Гуляючи над хмарами

Після третього спрацювання будильника, я вже майже не спав, хоча бажання не вилазити з-під ковдри і провалитися далі в приємний сон, було надзвичайно сильне. Короткотривала внутрішня суперечка, зважування за і проти, і от я вже на ногах з думкою - нууу, добре, ок, нехай буде поїздка.
Прогноз погоди тішив нас картинками сонечка, штилем і +1. Але то ж тільки прогнози. Добравшись до Надвірної задумалися чи варто їхати, оскільки натяку на сонце не було навіть маленького, а ми ж хотіли побачити сонце. Ще раз перевірили прогноз погоди, на цей раз на картинках були хмарки, які посунули і в наші думки. Але ми їх швидко звідти прогнали, коли глянули на стан атмосфери крізь вебкамери, виявилось що на висоті небо було без жодної хмаринки, світило сонце, і здавалось навіть щебетали пташки (: Ваганням прийшов кінець, і от ми їдемо на Кривопільський перевал на зустріч Сонцю!

1. 

Двадцять сімнадцять

Багато років поспіль святкування Нового року для нас відбувається в горах. 2015 рік ми зустріли в снігах і морозі, було гарно, але трохи холодно, проте спогади про той похід надзвичайно приємні і теплі - Двадцять п'ятнадцять. 2016 рік ми намагалися зустріти на Говерлі, а що з того получилось можна подивитись ось тут - Двадцять шістнадцять. 

План на святкування 2017 року довго не народжувався але в останній момент він все ж таки появився. Цього року ми не планували наметів в снігу, нічні вершини  і -25 за бортом (: Вирішили прогулятися в околицях Микуличина і насолодитися красою зимових Карпат, а потім забратися у хатку високо в горах і прислухатися до пісеньки Хата моя високо. 

Врешті хочу поділитися з Вами тим що побачили і що відчули. 

1. Гора Костел